У цей день у 882 році Олег, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, куди переніс столицю Давньоруської держави і де правив наступні тридцять років.
Олег став князем Новогородським у 869 році по смерті Рюрика як опікун його однорічного сина і свого племінника Ігора. У 822 році з великим військом з варягів, чуді, мері, весі та кривичів він захопив міста Смоленськ та Любеч і, рухаючись по Дніпру, підійшов до Києва, де правили намісники Рюрика Аскольд і Дір. Обманним шляхом викликавши їх на преговори про спадкоємця Ігора, він вбив Аскольда та Діра і посів княжий престол Києва.
Згодом Олег перемістив до Києва основне війська, обклав даниною Новгород, проголосивши Київ столицею своєї держави. Протягом наступних років він підкорив племена древлян, северян, радимичів, уличів та тиверців і зумів відкупитися від угорських племен, які взяли в облогу Київ під час їх міграції на Захід. Значно зміцнивши і розширивши державу, в 907 році з 80-тисячною армією Олег здійснив морський похід на Царгород (Константинополь). Взявши в облогу місто, Олег змусив візантійського імператора Лева VI Філософа виплатити величезну данину і підписати в 911 році мирний договір. Після походу на Царгород Олег отримав прізвисько Віщий (пророк), оскільки відмовився випити отруєне вино, надіслане візантійцями.
Дата смерті Олега і місце його захоронення достовірно невідомі - за «Повістю минулих літ» він помер 912 року і похований у Києві, а за новгородським літописом - на десять років пізніше і похований у Старій Ладозі. В обох документах згадується легенда про передбачення загибелі Олега від укусу змії, що вилізла з черепа його померлого коня.
Спадкоємцем Олега на княжому престолі в Києві став Ігор Рюрикович, перший руський князь, про якого є згадки у візантійських та західних хроніках.
Немає коментарів:
Дописати коментар