„Україну любіть не на слові”
Минають дні,
хвилини, місяці і роки,
Не
рік, не два – а вісімнадцять літ
Немає поруч близької людини
Без нього меркне український світ.
Вісімнадцять земних,
блакитнооких весен
Над світом прошуміли, відцвіли –
Не чути рідний голос Чорновола,
Та він живе в серцях, поміж людьми...
Минає 18 років, коли в ніч
з 25 на 26 березня на 55-му кілометрі автодороги Бориспіль-Золотоноша за
нез’ясованих обставин трагічно загинув лідер національних сил України, принциповий
політик, невтомний борець, правозахисник, ідеолог і натхненник Народного Руху
України – В’ячеслав Максимович Чорновіл.
В.Чорновіл – це непересічна,
яскрава особистість нашої історії, людина високих моральних чеснот, гідний
патріот, у якого Слово і Діло завжди
підпорядковувались високій ідеї – ідеї
відродження Української державності і служіння українському народові.
Ще замолоду поставив він собі за
мету створення української самостійної держави. І крок за кроком, тюрма за
тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети...
Сьогодні хотілося б вшанувати
світлу пам’ять Величної Людини, життєвий шлях якої був злочинно обірваний,
перерваний у русі, у невпинному русі на шляху до справжньої, справедливої
України.
Страждання, радість –
Все, що пережито.
Із вічності вертатиме до нас
Любови злотим метеоритом.
Хто зупинить шалений
КАМАЗ,
Чий автограф запікся
на крові,
Чорновіл нагадає не
раз:
„Україну любіть не на
слові”
Немає коментарів:
Дописати коментар