УРОК № 3
Тема. Господарське життя.
Мета. Вияснити, що визначало розвиток міст у 16 ст.,
як розвивалася торгівля у Львові, Києві; дізнатися про роль магдебурзького
права та цехового виробництва у розвитку міст; охарактеризувати розвиток
фільваркового господарства та його вплив на становище мешканців сіл;
розвивати в учнів уміння аналізувати, складати
схеми, робити висновки; виховувати працелюбність.
Завдання:
- мотивувати
учнів та навчання;
- дізнатися
про господарське життя населення у 15-16 ст.; навчитися критично оцінювати
відеоматеріал з історії України;
- навчитися
формувати власну думку з приводу вивченого.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, схема соціального устрою, стінна карта, атлас, ілюстративний
матеріал, відеофільми, мультипроектор.
Основні поняття й терміни: торги, ярмарки, право складу соціальна структура суспільства, шляхта,
князі, бояри, земляни, слуги, данники, тяглі, фільварок, магдебурзьке право,
«Устави на волоки».
Основні дати: 1528 р. — здійснення «пописуй земського»; 1529 р. — Перший Литовський
статут; 1557 р. — «Устави на волоки»; 1566 р. — Другий Литовський статут.
Хід уроку.
I. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Перевірка раніше засвоєних знань.
ü
Відтворення поурочних схем.
ü
Розміщення подій у хронологічній
послідовності.
ü
Визначення понять.
ü
Цікаві факти з життя Василя Костянтина
Острозького.
(Взаємоперевірка)
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Сприймання
і засвоєння нового матеріалу.
§ Робота з історичним документом
(с.17)
1.Що визначило розвиток міст у 16 ст. ?
·
Працюючи з текстом підручника (с.17,18) заповнити схеми.
v
Вправа «Розшифруй»
Місцева + Міжнародна = Т
У XVI ст. на українських землях
зростали й розвивалися міста. Найбільше міст було на західноукраїнських землях.
На Східному Поділлі та Київщині їх було набагато менше через постійну загрозу
татарських набігів. Найбільшим містом був Київ, де жило близько 6 тис. осіб. Великими
й середніми містами (200—700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця,
Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.
Активно розвивалася
міжнародна торгівля. Через українські землі проходили торговельні шляхи, якими
східні й московські товари, а також продукти місцевого виробництва везли до
країн Центральної та Західної Європи. З українських земель на захід везли віск,
мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину. Натомість завозилися
одяг, ремісничі вироби, вина, залізо, папір, зброя, західноєвропейські тканини
(атлас, оксамит, сукно, полотно) тощо.
v Вправа «Допиши»
Центрами міжнародної
торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець-Подільський.
2. Що довідуємося з історичних джерел про розвиток торгівлі в Києві й
Львові ?
§ Робота з історичним документом
Повідомлення литовського дипломата Михайла Литвина про розвиток торгівлі в Києві
в середині XVI ст.
Київ дуже багатий на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як
давня, давно прокладена й добре відома дорога, що веде з чорноморського порту,
міста Кафи, через ворота Тавриди, на Тайванську переправу на Дніпрі (Тайвань —
острів у нижній течії Дніпра — ват.), а звідти степом у Київ; цією дорогою
відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії на північ у Московію, Псков,
Новгород, Швецію й Данію всі східні товари, а саме: коштовне каміння, шовк
і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою
часто ідуть іноземні купці: вони створюють загони іноді в тисячу осіб, які
називаються караванами, і супроводять обози, що складаються з численних
навантажених возів і нав’ючених верблюдів...При приході каравану значні
прибутки здобувають київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйлі, човнярі,
візники, трактирники й шинкарі, і це не викликає нічиїх скарг...У непоказних
київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна
кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби, понад те внаслідок вищезазначених
причин вони так переповнені дорогими шовковими тканинами,
коштовним камінням, соболиними та іншими хутрами, а також прянощами, що мені
самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і
перець, дешевший за сіль.
Вірменський мандрівник та історик Симеон Дір Леха ці розповідав про
Львів початку 17 ст.: «Всі будинки міста кам ’Яні, дорогі, облицьовані,
широкі, високі, три- і чотириповерхові. Льохи та пиво сховища з каменю і вриті
в землю, щ об влітку напої були холодними. Це багатолюдне місто, повне
достатків, тут багато фруктів. Кажуть, що Вкраїні руських іншого такого міста
нема. Це столиця. Міщани живуть заможна, у розколах... Крамниці повні товарів,
усього вдосталь, і що захочеши, у Львові знайдеш. Там є багато різних майстрів
і ремісників: майстрів-золотарів, золотошвейна, скульпторів, мулярів,
різьбярів по каменю й мармуру та ін. Тому туди приїздлять зі всіх країн світу і
з усіх областей: одні вироби знаходять готові, інші - замовляють. Туди приїздлять
також вершники і воїни (піхотинці), князі й пани і купують там зброю, шоломи,
кольчуги, піки, списи, мечі, сокири, ратища, персоні тощо; звідси вивозять усе,
що потрібно для війни. І якщо навіть приїде сто тисяч воїнів, вони знайдуть
усе, що їм потрібно, бо це велика столиця. Там є і кравці, обіцяльники, грабарі,
красильники, синичники, виробники хусток, різні ткачі, наметувальний, забійники,
золото-плавильники й умільці-золотарі. Є також художники, рисувальники, гравери
й майстри, які друкують по польськи, по-руський і по-вірменськи».
§ Запитання до документа:
1) Визначте за картою маршрут
торговельних караванів із Криму до Києва, описаний у документі.
2) Із яких країн і куди везли товари
через Київ?
3) Які товари продавалися на базарах?
4) Як розвиток торгівлі, за спостереженнями
авторів документа, впливав на життя мешканців міста?
5) Що вражало чужинців у буденному житті
Львова та Києва ?
3.Яку роль у розвитку міст відігравало магдебурзьке
право та цехове виробництво ?
Чимало міст перебувало в
залежності від магнатів і церкви. Існували також міста, підпорядковані
польським королям і великому князеві литовському. Державна влада намагалася
сприяти їхньому розвитку, оскільки міста сплачували великі податки й захищали
від нападів татар. Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало
поширюватися магдебурзьке право.
o Самостійна робота. За історичними ланцюжками скласти
розповідь.
Магдебурзьке право - особиста свобода міщан - регулювання
повинностей - міське самоврядування - перебудова міста. Міське самоврядування - рада - бургомістр - лава – війт. Магдебурзьке право – поляки – німці – українці – євреї –
вірмени. Цех – 20 – 30 – 130 - конкуренція – статут – загальні зібрання
4. Як розвиток фільваркових господарств впливав на становище мешканців сіл
?
Основою
сільського господарства на українських землях було землеробство. Рівень його
розвитку в різних місцевостях був неоднаковим. На Галичині, Волині, Поділлі та
в центральних районах Київщини переважала трипільна система землеробства, а на
Поліссі, півдні Київщини і Переяславщині зберігалися менш продуктивні двопільна
й перелогова системи. Поступово набувають поширення більш досконалі знаряддя
праці. Поряд із сохою стали використовувати плуг із залізним лемішем, у який
запрягали волів. Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалися
в господарствах магнатів і шляхти.
На
українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське
господарство мало переважно натуральний характер.
Сільськогосподарські продукти вироблялися в основному для власних потреб.
Торгівля ними, особливо з іншими країнами, майже не велася.
Крім землеробства, у цей період
розвивалися тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Не втрачали
свого значення в господарському житті також рибальство й мисливство.
Провідна галузь.
Сільське господарство
українських земель у складі Польського королівства поступово
переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на
продукцію промислів і сільського господарства. У Західній Європі в XVI ст.
внаслідок Великих географічних відкритті відбувалася «революція цін» (про неї
ви дізнаєтесь зі всесвітньої історії). Вона практично не зачепила Центральну й
Східну Європу, де ціни на продукти харчування були на порядок нижчими. Це
сприяло збільшенню шляхтою виробництва зерна на продаж на українських землях,
яка стала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян.
Одночасно з цим зростала кількість «непохожих» селян.
v Вправа «Дай визначення поняттю».
ФІЛЬВАРОК - велике багатогалузеве господарство – сировина – виробництво – переробка
– товар – селяни – панщина.
v Вправа «Проблемне запитання»
Поясніть, чи існує
зв’язок між відкриттям X. Колумбом Америки і поширенням фільваркової системи на
українських землях у XVI ст.?
IV.Закріплення навчального матеріалу.
Ø Записати основні опорні
слова теми уроку.
V.Підсумок уроку.
Підсумки уроку роблять
учня під керівництвом учня –асистента.
VI.Домашні завдання
Опрацювати § 2
підручника.
