середу, 25 травня 2016 р.

90-річчя з дня вбивства Симона Петлюри





Сьогодні 90 років з дня загибелі головного отамана армії Української Народної Республіки, публіциста та політика - Симона Петлюри. Його ім'я асоціюють із символом української державності. За свій патріотизм він і поплатився. Після перемоги в громадянській війні - більшовики почали ліквідовувати опонентів. Першою жертвою став Симон Петлюра. У 26-му його просто у середмісті Парижа розстріляв радянський агент. Образ Петлюри й досі залишається суперечливим. Герой, вигнанець, антисеміт. Москва сплутала факти і виставила українця лютим ворогом євреїв у часи Громадянської війни. Та для українців Петлюра - приклад незламної боротьби за свободу та незалежність. За життя і до смерті він зібрав навколо себе цілий букет буцімто несумісних епітетів: борець за свободу та погромник проти євреїв, до яких насправді і причетним не був. Він був щирим вірянином. - Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої - так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною, - писав Петлюра.





понеділок, 23 травня 2016 р.

Тематичне оцінювання по темі «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої»

Урок №8
Тема уроку. Тематичне оцінювання по темі «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої».
Мета уроку. Оцінити набуті учнями знання з даного тематичного блоку та заповнити "білі плями" у знаннях учнів.
Завдання:
v повторити вивчене;
v перевірити набуті знання;
v виявити та скоректувати "білі плями" у знаннях;
v виставити оцінки за вивчення тематичного блоку.
Тип уроку. Оцінювання знань.
Хід уроку
І. Привітання вчителя та оголошення теми.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ.  Перевірка раніше засвоєних знань.

·        Уміння працювати з документом.
М. Аркас про Берестецьку битву
«...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало військо у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині.
Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали стріляти з гармат.
Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків.Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике військо польське. ...
Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утікла і покинула військо на заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі тисячами,давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки, побачивши се, ударили на табор. Багато тоді народу побито. «Мабуть, не було такого, що не вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бойовище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами збігалися справляти свій кровавий бенкет». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 67–68)
П’єр Шевальє про Берестецьку битву
«В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих... Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним... Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка». (Власов В. Історія України: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 128)
Ø Використовуючи документи, опишіть Берестецьку битву та вкажіть її результати.
Ø Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?
Ø Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.
·        Вправа «Упізнай подію»
*    «Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)
*    «Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. І... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем)
*    Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями)
*    «Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з другого боку. ...Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога Львова)
*    «Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста... Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його». (В’їзд Хмельницького до Києва)
*    «Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)
*    «Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)
*    «Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці... Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко». (Битва під Батогом)
*    «Гетьман із старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)

·        Вправа «Прочитай»



·        Вправа «Впізнай героя».






·        Розв’язування «Mu - test»

IV. Домашнє завдання.
1.     Написати повідомлення на вільну тему, що стосується вивченого тематичного блоку.
2.     За бажанням: створити презентацію на тему "Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1655-1657 рр."


неділю, 22 травня 2016 р.

День ГЕРОЇВ


Свято Героїв, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як Свято Героїв.