Урок
№8
Тема
уроку. Тематичне оцінювання
по темі «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої».
Мета
уроку. Оцінити набуті учнями
знання з даного тематичного блоку та заповнити "білі плями" у знаннях
учнів.
Завдання:
v повторити вивчене;
v перевірити набуті знання;
v виявити та скоректувати "білі плями" у
знаннях;
v виставити оцінки за вивчення тематичного блоку.
Тип
уроку. Оцінювання знань.
Хід уроку
І. Привітання вчителя та оголошення
теми.
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань.
·
Уміння працювати з документом.
М. Аркас про Берестецьку
битву
«...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив
гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало
військо у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час
ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на
Волині.
Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада
хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх
одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його,
докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського
і забрав їх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку
одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і
почали стріляти з гармат.
Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на
поляків.Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике
військо польське. ...
Богун задумав вивести козацьке військо з того місця
через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він
наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з
возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в
таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим
часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утікла і покинула військо на
заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав
їх і гукав, щоб держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті
хисткі греблі тисячами,давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки,
побачивши се, ударили на табор. Багато тоді народу побито. «Мабуть, не було
такого, що не вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне
бойовище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали
над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами
збігалися справляти свій кровавий бенкет». (Козацькі ватажки та гетьмани
України. — Львів, 1991. — С. 67–68)
П’єр Шевальє про
Берестецьку битву
«В одному місці серед болота скупчилися триста
козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих... Нарешті,
повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним... Залишився один, який
боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на
болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину
поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою
відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький
улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий
чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське
військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король,
вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо
він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб
жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка». (Власов В. Історія України:
Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 128)
Ø Використовуючи
документи, опишіть Берестецьку битву та вкажіть її результати.
Ø Які факти
свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?
Ø Чи згодні ви з
твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо
перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою
відповідь аргументуйте.
·
Вправа «Упізнай подію»
«Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім
кінним військом перетнув в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які
виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і,
лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої
окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)
«Частина польського обозу із твані
ледве-ледве вибралася. І... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї
зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя
частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем)
Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди
міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і
скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під
Пилявцями)
«Два тижні простояв тут Хмельницький.
Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з
другого боку. ...Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки
білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога
Львова)
«Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із
тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста... Весь
народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його». (В’їзд Хмельницького до Києва)
«Як почув король, яка буча зчинилася у
переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою
головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось
я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)
«Коли поляки вистрілили з гармат у
напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький
вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан
став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під
Берестечком)
«Страшенна січа почалася. Трохи не все
військо польське загинуло або потопилося у річці... Самого Калиновського було
вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за
Берестечко». (Битва під Батогом)
«Гетьман із старшиною домагався, щоб посли
московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не
буде й ворогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)
·
Вправа «Прочитай»
·
Вправа «Впізнай героя».
·
Розв’язування «Mu - test»
IV. Домашнє
завдання.
1.
Написати
повідомлення на вільну тему, що стосується вивченого тематичного блоку.
2.
За бажанням:
створити презентацію на тему "Воєнно-політичні події Національно-визвольної
війни 1655-1657 рр."
