суботу, 28 листопада 2020 р.

На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна віком близько 2500 рокі

 


На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна віком близько 2500 років

Українські науковці отримали можливість дізнатися більше про походження скіфських племен за допомогою генетичної експертизи

У Запоріжжі на острові Хортиця археологи знайшли стародавнє поховання скіфського воєначальника, похованого понад 2,5 тис. років тому, повідомили археологи.

Як розповів генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко в коментарі агенції «Інтерфакс-Україна», поховання іменитого скіфського воїна місцеві археологи знайшли на Хортиці поруч із автомагістраллю. За його словами, поховання датовано четвертим століттям до нашої ери.

Остапенко також розповів, що особливості ґрунту Хортиці дозволили останкам стародавнього воїна добре зберегтися. Завдяки цьому в українських вчених з'явилася унікальна можливість створити реконструкцію зовнішності скіфа, а також провести генетичну експертизу, яка дозволить дізнатися більше про походження скіфських племен і встановити їхні родинні зв'язки з сучасними українцями й іншими народами.

Також гендиректор Національного заповідника «Хортиця» зазначив, що скіфські племена жили на території України близько півтисячі років – з 7-го до 2-го ст. до нашої ери. Одне з поселень розташовувалося на Хортиці, де контролювало стратегічну переправу через дніпровські пороги.

«Жили в поселеннях і контролювали ці переправи, які були потрібні древнім кочівникам скіфам, котрі переміщались від степів Алтаю до території сучасної Угорщини, а також іншим племенам. Південь сучасної України – від Дону до Дунаю був територією так званої Великої Скіфії», – зазначив Остапенко .

Як розповів археолог Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Никоненко, який знайшов це поховання, скіфський воїн був богатирем для свого часу – його зріст понад 180 см, а вік – близько 40 років. Рука воїна лежить на сагайдаку, наповненому бронзовими стрілами.

Речі, виявлені поруч з його останками, а також величезні камені, якими було обкладено поховання, кажуть про те, що родичі поховали його з військовими почестями.

«Судячи з витрат на це поховання, глибина катакомби, потім камінь – його потрібно було нести сюди з берега Дніпра. А камені вагою до 200 кілограмів. Щоб побудувати таке поховання люди дуже старалися. Це говорить про те, що воїн був не рядовим», – зазначив Никоненко.

«Цікавим є те, що над цим похованням, в давнину, нашими пращурами було влаштовано кромлех – коло із гранітних каменів – символ сонця, який відомий в культурах багатьох давніх народів», – йдеться у повідомленні на сайті заповідника, оприлюдненому в суботу, 14 листопада.

У ньому також зазначається, що 20 років тому на цьому місці вже знаходили цікаві скіфські поховання і жертовники, в яких виявили предмети побуту, античний посуд, прикраси і навіть бронзове дзеркало скіфських модниць.

«Подібні знахідки на Хортиці свідчать про те, що острів був важливим скіфським місцем, де розташовувалось городище, повз яке проходили переправи і місце торгівлі із грецькими купцями», – наголосили в заповіднику.



Учителям поки не треба мати 150 годин підвищення кваліфікації

 


Учителям поки не треба мати 150 годин підвищення кваліфікації

Станом на 2020 рік будь-яка вимога щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації педагогічного працівника в обсязі не менше ніж 150 годин, є безпідставною.

Про це йдеться в листі Державної служби якості освіти у відповідь на запит народного депутата від фракції «Слуга народу» Романа Грищука.

У Держслужбі якості освіти повідомляють, що відповідно до закону «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п'яти років не може бути меншою за 150 годин.

При цьому, законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року.

У Держслужбі якості освіти наголошують, що це питання має вирішуватися педагогічними працівниками з урахуванням багатьох чинників, обставин і можливостей, у тому числі фінансових, а також узгоджуватися на педагогічній раді закладу освіти.

Підвищення кваліфікації керівників закладів освіти ґрунтується на тих же засадах, що і підвищення кваліфікації інших педагогічних працівників, але є особливість, пов'язана з їхніми управлінськими повноваженнями. Зокрема, керівник зобов'язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин. Ці 90 годин мають бути включені до загального обсягу підвищення кваліфікації (не менше 150 годин) впродовж 5 років.

Також у Державній службі якості освіти повідомили, що обов’язок педагогічних працівників щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність з'явився з 28 вересня 2017 року.

«З огляду на зазначене, до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження конкретного обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації)», - зазначили в Державній службі якості освіти

День пам'яті жертв Голодомору 2020

 

День пам'яті жертв Голодомору 2020



... історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.

***
...Щоб у ранки і теплі, й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою захисти.

***
...Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!

Історія Дня пам'яті жертв Голодомору

              День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року. 

Голодомор 1930-1933 років

                На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.



неділю, 22 листопада 2020 р.

Презентація "Давня Індія"

https://docs.google.com/presentation/d/1u5CgYI6BrEYhtsSu24YnI6W0w2gj1AaMoCOyzLZ8HMw/edit?usp=sharing 

Оцінювати процес навчання, а не результат – ключовий принцип НУШ

 




Оцінювати процес навчання, а не результат – ключовий принцип НУШ

Оцінювати процес навчання, а не його результати – один із ключових принципів Нової української школи. Як це працює на практиці, розповідаємо в новій статті проєкту «Дружня школа».

Традиційні оцінки для першачків тепер у минулому. Тепер учителі мають можливість не просто оцінити знання учнів чи кількість помилок у їхніх роботах, а й відзначити те, наскільки активно діти працювали на уроці, чи були допитливими, чи добре співпрацювали з однокласниками.

Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання передбачають спостереження за навчальним прогресом учнів, відстеження їхнього особистісного розвитку й набуття ними відповідних компетентностей, обговорення навчального поступу з батьками, поточний і підсумковий контроль знань. Така організація оцінювання враховує індивідуальні особливості розвитку кожного учня й дозволяє їм рухатися у своєму темпі.

Усю інформацію вчитель фіксує у Свідоцтві досягнень, яке передає батькам. Свідоцтво дає можливість оцінити загальні навички школярів, як-от: інтерес до навчання, зосередженість, самостійність, уміння поводитися та працювати в команді. Крім цього, воно дає широку характеристику досягнень учнів за кожним із предметів, відзначаючи їхні вміння. А оскільки Нова українська школа передбачає партнерські стосунки між педагогами та батьками, у свідоцтві вчителі вказують свої рекомендації, а батьки — побажання.

На практиці звикнути до нової системи оцінювання було досить непросто, каже вчителька початкових класів київського Навчально-виховного комплексу «Щастя» Олена Анцибор. Своїм досвідом вона поділилася з журналісткою проєкту «Дружня школа».

«Хоча оцінювання в початковій школі нині вербальне, нам все одно потрібно розуміти рівень знань учнів», – підкреслює вчителька.

Цього року зі своїми другокласниками Олена Анцибор почала практикувати самооцінювання. Після кожної роботи учні креслять невеликий відрізок, ділять його на чотири частини і підписують букви, що означають рівень виконання завдання: низький, середній, достатній, високий. Оцінюючи свою роботу, діти малюють відповідний смайлик (зазвичай це «добре»). А потім, під час перевірки, уже вчителька ставить власну букву і власний смайлик. Якщо робота виконана на низький чи середній рівень, педагог просто пише, що перевірила її – і діти розуміють, що саме вона мала на увазі, стараються працювати краще.

Олена Анцибор переконана: «Ми маємо заохочувати школярів і стимулювати їх до навчання, акцентувати увагу на всебічному розвитку дитини. У моєму класі учні завжди аплодують досягненням інших: я навчаю їх радіти успіхам однокласників».


Непросто адаптуватися до змін і батькам, шкільне життя яких проходило за зовсім інших умов. Син спеціалістки з контекстної реклами Олени Тулюлюк Микола – третьокласник однієї з київських шкіл. Як і всі інші батьки, про його успіхи Олена дізнається зі Свідоцтва досягнень, та все одно непокоїться.

«Як мама школяра, я хочу розуміти рівень знань свого сина. Оцінка – це певний індикатор. І якщо вона погана, ти розумієш проблему і починаєш її вирішувати: повторюєш з дитиною матеріал, спілкуєшся з учителем тощо. Знаючи особливості характеру сина, я розумію: оцінки (або певна шкала успішності) стимулювали б його продовжувати роботу. Звичайно, такий підхід розділяють не всі батьки, адже діти дуже індивідуальні», – переконана мама третьокласника. 

Олена Тупюлюк може порівняти ефективність системи оцінювання в молодшій та базовій школі. Її старша донька зараз навчається в п'ятому класі й поглиблено вивчає математику. 

«Вона має хороші результати, але буває таке, що, пропустивши тему, не розуміє матеріал, втрачає інтерес – і це одразу видно по її оцінках. Тоді ми разом з нею працюємо над уроками, аби вона могла засвоїти пропущене. А от у ситуації з сином, на жаль, мені не завжди ясно, чи дійсно все добре, чи все ж таки він потребує додаткової допомоги — і якщо так, то з якої теми», – розповідає Олена.

Оновлене оцінювання Нової української школи має на меті розкрити потенціал кожної дитини, підтримати та надихнути її до навчання. На думку фахівців, такий бекграунд дозволить учням отримати позитивні враження від навчання та сформувати необхідні компетенції.  

Ярослава Кобинець, журналістка проєкту «Дружня школа» 

неділю, 15 листопада 2020 р.

Яку кількість предметів можна обрати для проходження ЗНО?

 

Яку кількість предметів можна обрати для проходження ЗНО?

Яку максимальну кількість предметів може обрати особа для проходження ЗНО?


Яку кількість предметів можна обрати для проходження ЗНО?

У 2021 році кожен учасник зовнішнього оцінювання може обрати для проходження тестування не більше ніж п'ять навчальних предметів.

Випускникам шкіл та учням (студентам) закладів професійно-технічної та вищої освіти, які у 2021 році здобувають повну загальну середню освіту, результати зовнішнього незалежного оцінювання із чотирьох навчальних предметів, вибраних під час реєстрації, буде зараховано як оцінки за державну підсумкову атестацію.

Першим обов'язковим тестом є українська мова (усі завдання сертифікаційної роботи) або українська мова і література (як оцінка ДПА зараховується частина тесту з української мови).

Другим обов'язковим предметом є математика (рівень стандарту або профільний залежно від рівня, на якому вивчався предмет).

Третій предмет для складання ДПА пропонується на вибір: тест з історії України (частина тесту «Період XX – початок XXI століття») або іноземної мови (рівень стандарту або профільний залежно від рівня, на якому вивчався предмет).

Четвертий предмет для складання ДПА випускники школи вибирають самостійно з такого переліку: історія Українибіологіягеографіяфізикахіміяанглійська моваіспанська мованімецька мовафранцузька мова.

Випускники шкіл 2021 року також можуть вибрати додатково п'ятий предмет для складання зовнішнього незалежного оцінювання з переліку предметів ЗНО.

Випускники шкіл минулих років можуть обрати від 1 до 5 предметів для складання зовнішнього незалежного оцінювання на свій вибір.

Для вступу до закладу вищої освіти на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра абітурієнт має подати до закладу вищої освіти сертифікати ЗНО з трьох конкурсних предметів (або двох конкурсних предметів на спеціальності, для вступу на які необхідно пройти творчий конкурс).

Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені Умовами прийому до закладів вищої освіти у 2021 році, залежно від спеціальності, обраної абітурієнтом. Перелік сертифікатів, необхідних для вступу на певну спеціальність, можна знайти за посиланням.

МОН планує зменшити бюрократичний тиск на освітян

 

МОН планує зменшити бюрократичний тиск на освітян

У Міністерстві освіти і науки назвали основні пріоритети роботи в умовах діджиталізації


МОН планує зменшити бюрократичний тиск на освітян

Міністерство освіти і науки має намір зменшити бюрократичне навантаження на науково-педагогічних та педагогічних працівників.

Про це під час Міжнародної конференції, присвяченій забезпеченню освітнього процесу в умовах діджиталізації, заявив заступник міністра освіти Артур Селецький.

Окрім того, він наголосив, що першочерговими цілями Міністерства освіти є тотальне переведення документообігу з паперового формату в цифровий, а також забезпечення доступу до якісного освітнього контенту здобувачів освіти шляхом створення бази електронних навчальних матеріалів.

«Цифрова грамотність – це відсутність страху перед технологіями і обізнаність у тому, як з ними ефективно працювати. Опанування педагогами таких навичок – це одна з моїх цілей на посаді заступника міністра з питань цифрової трансформації», – наголосив Селецький

10 модних слів з галузі освіти

 








10 модних слів з галузі освіти

Редакція сайту Освіта.ua склала короткий перелік термінів, розуміння й доречне вживання яких необхідне для того, аби вільно почуватися в турбулентних умовах сучасної освіти. Популярність цих слів і словосполучень зумовлена різними причинами. Деякі з них є основоположними поняттями освітнього законодавства, деякі – відображенням світових тенденцій, а деякі пов’язані із сумними реаліями навчання в умовах пандемії коронавірусу.

Ментор – наставник, який має особистий досвід успіху й готовий поділитися ним зі своїм підопічним. Для свого підопічного ментор одночасно є консультантом, мудрим радником, коучем і психологом. Його головне завдання – вберегти учня від помилок і невдач. У цьому і є головна роль менторства, що дозволяє вчитися в досвідченого й успішного практика, переймати його особистий досвід і методику роботи.

Ментор дає підопічному можливість поставити запитання, які допоможуть зрозуміти психологічні та професійні особливості певної галузі.

Ментор насамперед є інсайдером, тобто не просто має теоретичні знання, а й сам пройшов той самий шлях, яким іде його підопічний. І саме тому він завжди може правильно підказати, де можуть виникнути найбільші перешкоди, і як до них правильно підготуватися. Це допоможе учневі пройти свій професійний шлях ефективно й успішно.

Тьютор – особа, яка провадить індивідуальні або групові заняття з учнями, студентами; репетитор, наставник. В університетах тьютори – помічники викладача, здебільшого аспіранти або старші студенти.

Тьютор є ключовою фігурою в дистанційному навчанні, він відповідає за проведення занять зі студентами. 

Аналізуючи досвід зарубіжних університетів, можна бачити, що найчастіше розробник курсу і тьютор – одна і та ж особа. 

Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Відповідно до закону “Про повну загальну середню освіту”, виокремлюють такі ключові компетентності, необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

  • вільне володіння державною мовою;

  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність;

  • екологічна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

  • культурна компетентність;

  • підприємливість та фінансова грамотність;

  • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

М’які навички – (soft skills) – навички, що дозволяють бути успішним незалежно від специфіки діяльності та галузі. Натомість “тверді навички” (hard skills) – це технічні навички, пов’язані з діяльністю в галузі формалізованих технологій: діловодство, логістика, керування автомобілем, програмування, метод сліпого друку тощо. Тобто це прямі професійні навички.

Традиційно називають такі м’які навички: уміння переконувати, знаходити підхід до людей, здатність бути лідером, міжособистісне спілкування, ведення переговорних процесів, робота в команді, особистісний розвиток, управління часом, ерудованість, креативність тощо.

Ці навички важливі як у роботі, так і в житті. Що вище людина підіймається кар’єрними сходами, то більшу роль відіграють саме м’які навички, адже високий пост означає високу кількість підлеглих, які потребують консультацій з різних питань.

Фахівці з персоналу твердять: співробітники, які володіють цими навичками, можуть не лише давати кращі результати, але й допомагати створювати комфортну атмосферу. Саме тому 85% тренінгових програм і курсів нині зорієнтовані на освоєння soft skills.

НУШ – «Нова українська школа», масштабна реформа системи загальної середньої освіти в Україні, започаткована Міністерством освіти і науки під керівництвом Лілії Гриневич і запланована на десятиріччя вперед. Ключова мета НУШ – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, а й уміння застосовувати їх у житті.

Формула НУШ передбачає такі ключові елементи:

  • новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;

  • умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно;

  • наскрізний процес виховання, який формує цінності;

  • децентралізація й ефективне управління, що надасть школі реальну автономію;

  • педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

  • орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;

  • нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;

  • справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти;

  • сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Інтеграція – об’єднання та взаємопроникнення змістових елементів у єдине ціле на основі спільного підходу.

Державний стандарт повної загальної середньої освіти, ухвалений Кабінетом Міністрів України 2020 року, передбачає, що учні можуть вивчати як окремі навчальні предмети, так і інтегровані курси. Формування змісту інтегрованих предметів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. 

Метою інтегрованого навчання є:

  • формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;

  • досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

  • створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів;

  • активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

  • ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

  • пожвавлення навчального процесу;

  • економія навчального часу;

  • уникнення перевтоми.

Моніторинг – збирання, оброблення, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, інтерпретація фактів, прогнозування динаміки й тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Моніторинг планують як систему заходів для виявлення та відстеження тенденцій у розвитку освіти. Він може бути внутрішнім (запровадженим самим закладом освіти) і зовнішнім (здійснюваним спеціальними незалежними установами).

Прикладами моніторингу якості освіти можуть бути проведені нещодавно в Україні загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи» (МДЯПО) та міжнародне дослідження якості освіти PISA.

Формувальне оцінювання – оцінювання для навчання, на відміну від підсумкового оцінювання (оцінювання результатів навчання).

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, перебіг опановування нею навчального матеріалу й вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Таке оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою вчителя. Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху. Учителі використовують інформацію з оцінювання для коригування навчання та забезпечення правильного виконання учнями завдань. Коли наставники регулярно залучають учнів до збирання й перевірки інформації про своє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними  та самостійними.

Аудит – перевірка звітності та іншої інформації про діяльність установи з метою підтвердження її достовірності та законності.

Інституційний аудит закладу освіти – це зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. 

Такий аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і надалі сформувати та підтримувати культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.

Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн. Наразі її запроваджують в Україні.

Це нова для нашої країни процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована здебільшого на формалізований контроль і перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі «що не так», то інституційний аудит має показати «як зробити краще». При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.

Змішане навчання –  ефективне поєднання безпосередньої (очної, офлайнової) та опосередкованої (дистанційної, онлайнової) форми взаємодії студентів і викладачів. 

Упродовж такого процесу студенти навчаються частково онлайн і мають елементи контролю над навчальним процесом – коли, де і як вчити матеріал. 

Під час змішаного навчання гаджети і девайси використовують для спроби персоналізувати роботу кожного окремого студента.

Навчання в аудиторіях за таких умов використовують для надання студентові комплексного досвіду навчання.

Чи достатнім є рівень використання української мови в освіті?


Чи достатнім є рівень використання української мови в освіті?

За словами в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, держава впевнено забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, зокрема й у частині застосування державної мови в освітньому процесі.

Як наголосив очільник МОН, вивчення державної мови та оволодіння нею на високому рівні всіма здобувачами освіти незалежно від національного походження є однією з найважливіших умов реалізації прав людини згідно з Конституцією України.

У той же час, у засобах масової інформації з’являються повідомлення про факти порушення законодавства, а подекуди й конфлікти на мовному ґрунті. 

Так, широкого розголосу набули випадки в Одеській гімназії № 4, де вчителька малювання агресивно повелася з ученицею через українську мову, і в Дніпровській політехніці, де викладач у відповідь на прохання студентки відмовився читати лекцію державною мовою.

Окрім того, як заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, частина вчителів київських шкіл достатньо часто використовує російську мову замість української.

Також він повідомив, що на позашкільних заходах російською спілкується чверть педагогічних працівників. Ще більшою мірою російська мова замість української поширена в закладах позашкільної освіти – музичних школах, дитячо-юнацьких спортивних школах, у гуртковій роботі тощо.

МОН розпочало дискусію про терміни шкільного навчання

 




МОН розпочало дискусію про терміни шкільного навчання

Дискусія, яка триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки.

Про це у своєму Telegram написав в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, коментуючи повідомлення деяких ЗМІ щодо відмови від моделі 12-річної шкільної освіти.

«Відмова від 12-річної шкільної освіти – це абсолютний фейк. Дискусія, яка не перший рік триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки», - зазначає в.о. міністра освіти і науки.

Він наголосив, що 12-річна шкільна система є європейською тенденцією.

«Для мене є абсолютно зрозумілим, чому саме 12-річна система. Це загальноєвропейська тенденція. Наприклад, у Німеччині, в деяких федеральних землях, дитина не зможе вступити до магістратури, якщо в неї попередньо немає 15,5 років навчання: 12 років школи і 3,5 роки бакалаврату», - наголошує Шкарлет.

Окрім того, очільник МОН висловив переконання щодо необхідності більш активної комунікації із суспільством щодо цього питання.

«А передусім ми повинні вести діалог із батьками, які, на відміну від освітян, все ще мають більше запитань, ніж відповідей про 12-річну школу. Наприклад, перебуваючи у відрядженнях в регіонах та спілкуючись з батьками школярів, неодноразово чув обурення з приводу того, що діти будуть закінчувати школу у 18-19 років», - зазначає Сергій Шкарлет.

Водночас він акцентував увагу на тому, що є інші, не менш вагомі аргументи на користь 12-річної школи.

«Тому це питання було й залишається відкритим для фахової дискусії. Ми маємо напрацювати необхідні рішення, щоб 12-річна шкільна освіта діяла, стала зручною та ефективною для дітей, педагогів, батьків. У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками. МОН розглядає всі пропозиції «за» і «проти», - повідомив в.о. міністра освіти і науки.

За його словами, дискусія є відкритою, і допоки не будуть напрацьовані оптимальні варіанти, жодних рішень Міністерство освіти і науки  не ухвалюватиме

Тематичне оцінювання №3 Тема “Цивілізації Передньої Центральної Азії. Кімерійсько-Скіфський світ” 6 клас

 Тематичне оцінювання №3

 Тема “Цивілізації Передньої Центральної Азії. Кімерійсько-Скіфський світ”


  1. Проаналізувати мапу.

2.Пояснити терміни: Дворіччя, шумери, зикурат, закони, колонізація, Біблія, сатрапії, кургани, скіфи, імперія.

3. Що зображено на малюнках ?

4.Які події сталися у: 

  • 14-13 ст.до н.е.,

  • 12 ст. до н.е.,

  • 1030 р. до н.е.,

  • 965 р. до н.е.,

  • 727 р. до н.е.,

  • 550 р. до н.е., 

  • 522 р. до н.е.

5. Хто вони ?

  • Соломон,

  • Хаммурапі,

  •  Ізраїль,

  •  Авраам.

            6. Знайти помилку.

Найвідомішою фінікійською колонією  було місто Сидон.

  •  У 613 році до н.е. впала столиця Ніневія.

  • У 7 ст. до н.е. скіфи були підкорені кімерійцями.

  • Скіфи були першим кочовим народом на українських землях.

7. Що об’єднує ці терміни?

  • Чортомлик.

  • Солоха.

  • товста Могила.

  • Гайманова Могила.

8. Хто з них скіфи  і чому ?


  

9. Вставити пропущені слова.

Близько 2600 року до н. е. в середній течії ріки Тигр семітськими племенами кочівників, які прибули з Аравійського півострова, було засновано місто, назване по імені свого верховного божества Ашшур, яке згодом стало столицею .  .   .


На місті Шумеру виникла держава з столицею  .  .   .   Місто розташоване на березі річки Євфрат, де Тигр та Євфрат сходяться найблище. Завдяки зручному розташуванню він став великим містом. Родюча земля давала врожаї двічі на рік. Населення продавало зерно, фініки, вовну, ювелірні та гончарні вироби. А привозили ліс, каміння, мідь. Населення вірило, що місто охороняють боги, тому за ним закріпилась назва .   .      . , тобто «Ворота Божі». У    .   .   . влада царя була абсолютною, його вважали близьким до богів.


10. Чим уславили свої імперії Ашшурбаніпал, Дарій  І, Навуходоносор ІІ? Хто з них міг знати один про одного ?

11. Скласти схему “Великі імперії Західної Азії”.

12.  Розшифрувати.

У + Л+ У + Л  + Н = міста-держави

ВМ + НМ ( Д) =дві частини Месопотамії