суботу, 27 серпня 2022 р.

Навчальні програми у школах: вимоги до документації

 


Навчальні програми у школах: вимоги до документації

Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році, школи мають конкретизувати модельні навчальні плани, а вчителі мають право розробляти навчальні програми самостійно. Якими є вимоги до роботи з навчальними програмами предметів, інтегрованих курсів та курсів за вибором?

В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, у тому числі навчальні програми курсів за вибором.

Сукупність модельних та навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.

Звертаємо увагу, що програми курсів за вибором повинні мати відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.

Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795.

Наразі гриф МОН надано 95 модельним навчальним програмам, що були розроблені до Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти.

Під час формування переліку модельних навчальних програм заклад освіти має враховувати низку чинників, а саме:

  • особливості та потреби учнів певного закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання;
  • потенціал педагогічного колективу;
  • ресурсне забезпечення закладу освіти;
  • навчально-методичний супровід конкретних модельних навчальних програм;
  • наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей;
  • варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Конкретизація модельних навчальних програм

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми.

На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів).

Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності.

У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета чи інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою.

Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета чи інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема:

  • доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
  • розширювати й поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;
  • доповнювати тематику практичних та творчих робіт;
  • вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Педагоги можуть:

  • обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
  • адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;
  • додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.

Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу.

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Власні навчальні програми педагогів

Педагоги можуть розробляти навчальні програми курсів за вибором і навчальні програми предметів чи інтегрованих курсів не на основі модельних навчальних програм.

Такі навчальні програми визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета, інтегрованого курсу чи курсу за вибором, опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження.

Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови, що вони отримали відповідний гриф Міністерства згідно вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 р. № 931 «Про затвердження порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам».

Календарно-тематичне планування

На основі навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичний план, який має орієнтувати в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання.

Головним завданням для вчителя є врахування обов’язкових результатів навчання, визначених Держаним стандартом для адаптаційного циклу (5–6 класи), і надання змоги досягти запланованих результатів.

Обов’язкові результати навчання описуються у Державному стандарті через конкретні результати та відповідні орієнтири для оцінювання і мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі.

Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів, визначених Державним стандартом, у межах навчального року в 5 та в 6 класах.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, у семестровому оцінюванні враховуються результати контролю груп загальних результатів навчання.

Тому доцільно у календарно-тематичному плані визначити відповідність кожного очікуваного результату, якого необхідно досягти на уроці, певній групі загальних результатів, визначеній Державним стандартом.

Календарно-тематичне планування здійснюється вчителем у довільній формі і може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ.

Учитель має академічну свободу, що надає йому право самостійно обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу, конструювати урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвинути свою компетентність.

Під час реалізації навчальної програми вчителю варто надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.

Методичні прийоми, які використовуються на уроках, треба добирати з урахуванням вимог до результатів навчально-пізнавальної діяльності, що відображені в Державному стандарті і навчальній програмі.

За матеріалами Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році.

Учнів 5 класу оцінюватимуть за 1 семестр за рівневою шкалою

 



Учнів 5 класу оцінюватимуть за 1 семестр за рівневою шкалою

У МОН радять у першому семестрі 5 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою.

Згідно з рекомендаціями Міносвіти, таке оцінювання забезпечить наступність між підходами до оцінювання результатів навчання учнів початкової та базової середньої освіти.

Зокрема, результати оцінювання педагогам варто позначати словами або відповідними літерами: «початковий» – «П»; «середній» – «С»; «достатній» – «Д»; «високий» – «В».

Також у Міносвіти радять супроводжувати його вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня, а не на помилки або невдачі.

Щодо річного оцінювання, то його варто здійснювати на підставі оцінки за 2-ий семестр.

«При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр», – зазначили у Міністерстві освіти.

Учителям радять перевірити готовність учнів до навчання





Учителям радять перевірити готовність учнів до навчання

На початку навчального року учителям радять з’ясувати навченість учнів та їхню готовність до засвоєння нового змісту.

Про це йдеться у рекомендаціях Міністерства освіти і науки  щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у школах у новому навчальному році. 

У МОН зазначають, що діагностування залишкових результатів навчання учнів має бути проведене через тимчасове призупинення навчання та перехід на дистанційне навчання наприкінці минулого навчального року.

«Рекомендуємо на початку 2022/23 навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання», – наголошують у МОН.

Відповідна робота має дозволити з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу.

Зважаючи на це, у календарно-тематичному плануванні на початку навчального року учителям необхідно визначити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік.

Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель має обрати самостійно.

Водночас результати діагностування не мають підлягати обліку і враховуватися під час оцінювання за перший семестр.

Діагностування в перші тижні навчання доцільно проводити з використанням різнорівневих завдань.

Зокрема, учителям радять використовувати завдання на упізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком.

Також мають бути застосовані завдання на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях.

Окрім того, у МОН радять використати завдання на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової та завдання на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту.

Результати діагностування можуть бути використані для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета.

Залежно від готовності учнів оволодівати програмовим матеріалом учитель може розширити тематичний блок «Повторення» для подолання виявлених утруднень і відповідно ущільнити програмовий матеріал, який має вивчатися або опрацьовувати нові тематичні блоки.

«Відтак, календарно-тематичний план протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів», – зазначили у Міністерстві освіти і науки.

Школи мають конкретизувати модельні навчальні програми

 



Школи мають конкретизувати модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми на рівні шкіл мають бути конкретизовані у навчальні програми.

Про це йдеться у рекомендаціях Міністерства освіти і науки щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у школах у новому навчальному році.

Так, на основі обраних модельних навчальних програм школа має розробити навчальні програми з усіх предметів та інтегрованих курсів.

Як відомо, у модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо.

Тому така програма має містити опис результатів навчання та видів навчальної діяльності та розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку.

Безпосередня кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми, має визначатись учителем у навчальній програмі в межах річної кількості годин, передбаченої навчальним планом школи.

Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Календарно-тематичне планування 7 клас Всесвітня історія

 



https://docs.google.com/document/d/15N9HpauVxbU4uX7fSsZlwl7qbax_vJLQZie9TiK55Vo/edit?usp=sharing