Без 8 березня і 1 травня. Як хочуть змінити святкові дні в Україні

Вихідний на Шевченківський день, а не на 8 березня та 9 святкових днів: як хочуть змінити систему вихідних днів в Україні

Найбільші зміни у пропозиціях УІНП стосуються травня, бо скасування вихідних 1 та 2 числа цього місяця призводить до втрати звичних у такий час «канікул»

Український інститут національної пам’яті (УІНП) розробив пропозиції щодо впорядкування календаря державних свят і пам’ятних днів. Новий календар підготовлений в якості продовження політики декомунізації і стосується зокрема дискусійних питань про те, як святкувати 9 травня і чи відзначати 8 березня та 1 травня.

Якщо пропозиції інституту національної пам’яті будуть схвалені парламентом, в українців суттєво зміниться звичний графік святкових днів. І ці зміни обіцяють бути доволі масштабними.  

Святкова декомунізація

На сайті інституту можна ознайомитися з проектом закону “Про державні й інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”. Його громадське обговорення заплановано завершити до 1 березня.

У законопроекті визначаються такі категорії як державні свята (робочі й неробочі), традиційні свята (неробочі), скорботні дні, професійні свята і пам'ятні дати.

Автори законопроекту вважають, що поточну ситуацію із системою українських свят можна охарактеризувати як “нормативний хаос”.

«Конституція визначає, що державні свята встановлюються виключно законами України. Однак на практиці вони запроваджуються не тільки законами, а й указами президента (хоча Конституція не передбачає за президентом таких повноважень) та постановами Верховної Ради», - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Найбільш суттєві зміни стосуються свят, які мають комуністичне походження. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) пропонується встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня).

Вихідний день 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) залишається як державне свято, але стає робочим днем. Святковим вихідним днем стає 8 травня – День пам'яті та примирення.

Також скасовується святкування 1–2 травня (День міжнародної солідарності трудящих).  

«В Україні 1–2 травня більшістю населення сприймається як два додаткових вихідних. Нині ці свята перестали відповідати першочерговому значенню. Їх зміст із часом знівелювався», - написано у пояснювальній записці до законопроекту.

Дев’ять святкових вихідних

Згідно із законопроектом, державні свята встановлюються на честь події або людини, які здійснили вплив на здобуття Україною незалежності та зробили внесок у розвиток державності. Також у календарі з’являються так звані традиційні свята, встановлені для відзначення укорінених в суспільстві релігійних подій та дат.  

Окремо згадуються скорботні дні, присвячені пам’яті жертв трагічних подій історії України та дні жалоби, які оголошуються одноразово у зв’язку з трагічною подією в Україні або світі.

До переліку державних свят, які є вихідними днями ввійшли: Шевченківський день (9 березня), День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня), День незалежності України (24 серпня), День сім’ї (друга п’ятниця вересня), День захисника України (14 жовтня).

У цьому переліку наголос зроблено на подіях, пов’язаних з боротьбою України за незалежність. Як ми вже згадували, запроваджується нове державне свято – Шевченківський день, а 8 травня не святкуватимуть «перемогу», а згадуватимуть жертв Другої світової. Також з’являється нове свято День сім’ї, яке певним чином має стати альтернативою скасованому 8 березня.

Окремо згадуються так звані традиційні свята, які мають християнське походження: Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня) та Великдень (неділя).

Цікаво, що у цьому переліку відсутній День Святої Трійці, який зараз є державним святом, вихідним днем. Також не згадується пропозиція про святкування Різдва 25 грудня, як це відбувається у більшості християнських громад світу. Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, де йдеться про таку можливість поступової зміни календаря.

Також проектом УІНП визначені державні свята, які є звичайними робочими днями: День першої незалежності та Соборності України (22 січня), День героїв Крут (29 січня), День держгерба (25 лютого), День держгімну (10 березня), День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), День матері (друга неділя травня), День держпрапора (24 липня), День хрещення України-Русі (28 липня), День української писемності та мови (9 листопада) та День Гідності та Свободи (21 листопада).

Розробники проекту календаря пропонують таким чином 10 державних свят, які не є вихідними днями і переважно стосуються вшанування державної символіки, подій з історії Київської Русі та української революції 1917-1921 років, Революції Гідності.

Знов-таки своє місце у цьому переліку займає ще одне свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про День матері. Пропозиції про його запровадження замість «радянського» 8 березня лунали ще у 1990-і роки, але тоді не було суспільних умов для таких кроків.