Історія України. 8 клас

Урок №2 Національно-визвольна війна

Тема уроку. Перші переможні битви  Національно-визвольної війни.

Мета уроку. Охарактеризувати перші переможні битви повстанців та

вияснити , які вони мали наслідки.

Учні повинні знати:

 Ø Хронологію основних битв.

Ø Який суспільний стан відіграв провідну роль у перебігу воєнних дій і в керівництві війною.

Ø Які наслідки мали перші переможні битви .

Учні повинні уміти:

  ü Описувати хід битви.

ü Працювати з картою.

ü Навчитися формувати власну точку зору.

ü Аргументувати тези у форматі дискусії.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ.  Перевірка домашнього завдання.

§  Скласти поурочні схеми.

§  Виставка малюнків.

ІУ. Актуалізація опорних знань.

Назвіть дату початку Національно-визвольної війни.

Які були причини розгортання війни?

Які існують версії приводу до початку війни?

У. Вивчення нової теми.

 ·        Яку інформацію несуть ілюстрації?

  

 o   Розповідь учня асистента.

Жовті Води і Корсунь. Королівський гетьман Микола Потоцький зробив свою ставку на Чигирин. Звідти він вирішив одразу ж послати частину своїх військ в Кодак. Сам він мав намір, не поспішаючи, піти за ними, на чолі приблизно шести тисяч чоловік. Війська були розділені на два підрозділи. Одне, що складалося з півтори тисячі польських солдатів і половини реєстрових козаків (близько двох з половиною тисяч), перебувало під спільним командуванням сина Миколи Потоцького Стефана, і комісара Шемберга і рухалося суходолом.

  

Друге становили інша половина реєстрових козаків (під командуванням полковника Кричевського та осавулів Барабаша і Караїмовича) і невелика кількість німецьких найманих військ, які перебували на польській службі. Ця група вирушила на кораблях вниз по Дніпру. Коли вони досягли місця під назвою Кам'яний Затон (трохи вище Кодака), їх зустріли посланці Хмельницького. Кричевський приєднався до них. Барабаш і Караїмович відмовилися і були вбиті. Всі німці були перерізані. Після цього реєстрові козаки рушили в глиб, щоб підтримати Богдана Хмельницького у битві проти військ Стефана Потоцького.

Як тільки група реєстрових козаків у таборі Потоцького отримала звістки про заколот у Кам'яного Затону, вони також залишили поляків і приєдналися до сил Хмельницького, до складу яких вже входило близько двох тисяч запорізьких козаків, яких підтримував Тугай-Бей з п'ятьма сотнями татар. Посилений реєстровими козаками, Хмельницький мав чисельну перевагу над поляками. Стефан Потоцький віддав наказ про відступ, але було вже надто пізно. Його загін був розбитий козаками і татарами в ході дводенного бою під Жовтими Водами 5 травня 1648 Сам Потоцький у цьому був смертельно поранений. Всі його офіцери і солдати були або вбиті, або взяті в полон. 

   

   

·        Яку інформацію несуть ілюстрації?

Гетьман Микола Потоцький з основним корпусом польської армії почав відступ, як тільки до нього дійшли відомості про заколот реєстрових козаків. 10 травня його армія наблизилася до Корсуні. Дізнавшись про те, що міське населення симпатизує козакам, Потоцький дозволив своїм солдатам розграбувати місто, а потім наказав його спалити. Потім він почав поспішно зміцнювати свій табір на березі річки Рось, поряд з Корсунем. Військо Богдана Хмельницького (близько 20 тис. чоловік) і Перекопського бея Тугай-бея (близько 6 тис. вершників) підступило до Корсуня, біля якого польський великий гетьман коронний Микола Потоцький з 12-14-тисячним військом при 12 гарматах чекав загони князя Яреми Вишневецького. Однак коли він отримав інформацію про знищення армії його сина і про початок селянської війни проти поляків, Потоцький вирішив відступити далі на північ.

Незабаром на повільно рухалася польську армію з різних сторін напали козаки і татари. Серед поляків почалася паніка. Деяким з них вдалося втекти; дуже багато хто був убитий, решта були полонені, включаючи і самого гетьмана Потоцького (16 травня). Ось що вважає причиною розгрому польської армії під Корсунем один з вояків князя Вишневецького Богуслав Машкевич: "Мая 12. Наступного дня після битви з Кривоносом, тобто у вівторок, гетьмани рушили з військом з-під Корсуня у великому безладді, без будь-якої варти, табором, який оточували війська. Та й чорт знає, звідки взявся б там порядок, коли великий коронний гетьман Микола Потоцький постійно напивався горілкою і в той час сидів п'яний в кареті, а інший - польний гетьман Калиновський - хоча і радий був що-небудь зробити , але йому не надто корилися. До того ж він був так короткозорий, що погано бачив і ледве міг розрізнити людину на відстані польоту стріли ".

Сучасний герб міста                            Монумент, присвячений битві під Жовтими Водами

Говорилося, що коли Потоцького призвели до Богдана Хмельницького, він гордовито спитав того, хто захопив його в полон: "Хлоп! Чим ти будеш платити татарам?" "Тобою і тобі подібними", - відповів Хмельницький. І звичайно ж, Потоцький і вищі офіцери польської армії були передані татарам, які відвезли їх до Криму і тримали там заради викупу.

Схема Корсунської битви
Серед польських солдатів, захоплених у полон, був український аристократ греко-православної віри Іван Виговський, який висловив готовність перейти на бік козаків. Оскільки той був освіченим і наділеним великими здібностями людиною, Хмельницький взяв його в свою свиту особистим секретарем. Пізніше Виговському судилося стати секретарем всього запорізького війська, а згодом - наступником Хмельницького на посаді гетьмана.

         

 Портрет Владислава IV Вазы кисти мастерской Рубенса, 1624 г.

·        Чим ці історичні персонажі схожі?

Положення поляків ще більше ускладнилося, коли, за кілька днів та битви при Корсуні, помер король Владислав IV. Польща залишилася без короля й без регулярної армії. Згідно зі статтею польської конституції, примас римо-католицької церкви в Польщі ставав регентом і скликав сейм для обрання нового короля. Фактично ж управління на деякий час виявилося в руках канцлера Оссодінского. Була мобілізована королівська гвардія, і місцеві збори шляхти (сеймики) негайно проголосували за виділення кредитів для вербування сильної армія. Були направлені посланці до Туреччини, щоб переконати султана заборонити своєму васалу кримському ханові, підтримувати козаків, верб Москву, щоб просити царя про оголошення війни Криму. Воєводу Браслава Адама Киселя направили до Хмельницького для переговорів про перемир'я.

До того часу Хмельницький дістався до Білої Церкви (у верхів'ях річки Рось), зупинив свій наступ і організував там свою ставку. Хоча його перемога і представлялася повної, він опинився віч-на-віч з важким завданням об'єднання і посилення козацької армії, а також організації козацького правління на Україну. Йому потрібно було також приборкати своїх татарських союзників, які розсіялися по всій Київській землі в пошуках здобичі і грабували не тільки польських поміщиків, а й українських селян.

Існувала ще одна важлива причина для готовності Хмельницького йти на переговори з поляками. Хоча він прагнув до того, щоб замінити польське правління на Україну козацьким, він не хотів розривати всі зв'язки з Польщею. Його повстання було спрямовано проти образ з боку польських магнатів, а не проти короля. Навпаки, на підставі його таємних переговорів з Владиславом IV в 1647 р., Хмельницький вірив у можливість угоди між козаками і королем. Король Владислав помер, але повинен був бути обраний новий король, і Хмельницький схилявся до того, щоб чекати результатів в надії, що новий король буде доброзичливо ставитися до козаків.

Перемога Хмельницького при Корсуні послужила сигналом загального повстання селян і городян по всій країні. Селян не нападали на садиби магнатів і шляхти і вбивали власників і їх слуг. Коли поляки і євреї шукали притулку в містах, селяни і городяни за підтримки козаків знищували їх і там. У цей час в Речі Посполитій йшла боротьба двох угруповань. Одна відстоювала необхідність ведення переговорів з повстанцями, інша мала намір вирішити цю проблему кров'ю. Хмельницький направив делегацію з Білої Церкви до Варшави для ведення мирних переговорів, а потім відвів свої війська назад до Чигирина. Цим кроком він мав намір посилити позиції поміркованих в польському сеймі, на чолі яких знаходився канцлер Оссолінський, який був схильний до того, щоб піти на поступки козакам. Цій фракції протистояли магнати, чиї володіння розташовувалися на українських землях. На чолі цих непримиренних стояв князь Єремія Вишневецький. Не чекаючи результатів нарад сейму, Вишневецький вирішив діяти самостійно.

--"Хлоп! Чим ти будеш платити татарам?"

 --"Тобою і тобі подібними"

•     Як ви розумієте діалог Потоцького і Хмельницького?
•     Чим схожі і чим відрізняються Корсунська та Жовтоводська битви ?

УІ. Висновки та узагальнення .

Висновки проводяться у формі дискусії. Клас при цьому ділиться на дві групи.

В кінці уроку учні висловлюють свої враження, учитель виставляє оцінки.

УІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити матеріал теми за підручником, для самоперевірки скористатися запитаннями, поданими після параграфу.

2. Створити презентацію до даної теми.