Історія України 8 клас

Урок №1 Національно-визвольна війна

Тема уроку. Передумови і початок Національно- визвольної війни українського народу проти польського панування.

Мета уроку.  Дізнатися про причини  Національно-визвольної війни, проаналізувати різні версії приводу до війни.

“Спершу подався на острів Бучки,

а потім втік на Микитин Ріг, знайшов

там чоловік триста козаків,

розповів їм про себе,

про все те, що ляхи з козаками

 задумали зробити,

про ту наругу, яку вони чинять не лише

 над козацтвом, а й над

господніми храмами”.

            Г. Граб’янка

Учні повинні знати:

·         Причини війни

·         Привід війни

·         Рушійні сили війни

·         Характер війни

Учні повинні уміти:

·         Аналізувати історичні події

·         Робити висновки

·         Характеризувати історичних персонажів

·         Працювати з картою

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Давайте згадаємо значення термінів:

повстання,  війна, причини, привід, Річ Посполита.

Відеоматеріал на повторення

 «Історія Українських земель. Козаки»

Посилання : https://www.youtube.com/watch?v=3-iyIdLcFwQ

ІУ. Вивчення нової теми.

1.Причини і привід Національно-визвольної війни.

Національно-Визвольної війни Хмельницького в 1648 році перевернув всю Річ Посполиту. На українських землях накопичилося багато проблем, які довгий час не вирішувалися і в кінці кінців вони розпалили початок війни.

Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:

     

 1. Релігійне гноблення - наступ католицизму та уніатства на права й свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, насадження католицизму серед населення, впровадження обов'язкового податку для населення на утримання католицької та уніатської церкви, діяльність ієзуітів.

2. Національне гноблення - обмеження українців у правах при зайнятті урядових посад та роботі в органах самоврядування міст, вказівки на другосортність й неповноцінність українців.

3. Соціальне гноблення:

• зростання барщини, натуральної та грошової ренти, зростання податків та відпрацьовок селян на користь держави, підсилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів;

• феодальна анархія та розгул магнатсько-шляхетського свавілля, експлуатація з боку євреїв-орендаторів;

• посилення козацтва й міщанства, нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів та шляхти.

              

 Головною рушійною силою визвольної війни було козацтво

Мета  Національно-визвольної війни:
усунення польського домінування, створення Української держави;
ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності наземлю;
затвердження козацького типу господарювання на основі буржуазної власності на землю.

Учні працюють з інформацією.
                   

                 Привід повстання двоякий:
1) Після смерті гетьмана Конецпольського настав конфлікт з підстаростою чигиринським - Даніелем Чаплинським, який відібрав у писаря війська Запорозького – Богдана Хмельницького Суботів, який він утримував без надання, а який був частиною волості Чигиринської. А права на Чигиринську волость належали Конецпольським. Богдан мав лише королівський привілей на володіння Суботовом. Але згідно з польським законодавством він повинен був бути затверджений сеймом. Привілей не був затверджений і цим скористався Чаплинський. Богдан програв судову тяжбу чигиринському старості Олександру Конецпольському, як компенсацію отримав лише 130 злотих - повернення вкладених в господарство. Чаплинський, виконуючи рішення суду на користь свого шефа, скоїв наїзд, під час якого загинула друга дружина (строго кажучи коханка, бо не був з нею одружений) Хмельницького, за іншими даними Чаплинський її спокусив і був убитий його син. Найбільш докладний опис історичного скандалу залишив Йосип Ролле, чий нарис під псевдонімом доктор Антоній опублікував в 1894 році журнал "Київська старовина". Чигиринці називали Олену Ляшко. Можливо, її батько походив з Польщі. Поза всяким сумнівом, вона залишилася сиротою, тому що знайшла притулок у будинку Хмельницького і виросла в нього на очах. Важко сказати, чим вона там, власне, займалася. Молодший син майбутнього гетьмана Юрась відчував до неї особливу симпатію - ймовірно, Олена доглядала за ним, коли він був дитиною. Дружина Хмельницького хворіла і потребувала помічниці.

Енергійна помічниця зуміла зайняти містечко і в серці її чоловіка. "Але законна дружина була жива, - пише Ролле, - доводилося чекати, і Богдан вичікував терпляче, втішаючись надією на більш-менш швидку розв'язку". А Чаплинський міг і не чекати! Він був уже вдівцем, який видав заміж дочку, і сам не мав жодних перешкод до вступу в законний шлюб і продовженню свого роду ще і по чоловічій лінії. Перспектива нудитися за піччю, поки помре дружина Богдана, не посміхалася степовій красуні – вона прийняла пропозицію підстарости.

Розлючений Хмельницький викликав суперника на поєдинок, але сам ледве врятувався від влаштованої тим засідки. Звернувся до Конецпольського – марно. Подав позов до суду – йому відмовили. Богдан понісся до Варшави. Слідом за ним кинувся Чаплинський. Обидва постали перед сенаторами як перед суддями. У списку образ уведеного дівчина красувалася, як макова квітка в городі. Її Хмельницький навіть називав своєю дружиною.

          А Чаплинський переконливо це спростовував: "Він силою тримав її у себе, тому-то вона так поспішно і пішла від нього, а оскільки припала мені до серця, то я одружився на ній. Ніхто не примусить мене відмовитися від неї, а хоч би й так, то вона сама не погодиться і ні за що не повернеться до Хмельницького ". Присутні почали кепкувати: "Чи варто, пан сотник, шкодувати про таку особі! Світло клином не зійшовся! Пошукай іншу, а ця хай залишається при тому, що їй так сподобався". По суті, це була нудною провінційна історія. Повернулися з Варшави суперники продовжували гризтися, як пси. Чаплинський підмовив простого козака Песто звинуватити Хмельницького у зраді. У відповідь Богдан скаржився коронному гетьману Потоцькому: "Казна-звідки взявся руйнівник спокійного життя мого, Чаплинський, литовський Зайда, польський п'яниця, злодій і грабіжник український, підстароста Чигиринський, який, розпоряджаючись вісім років у Чигирині угіддями свого пана польського, коронного хорунжого, брехливими наклепами і доносами вкрай згубив багатьох наших братів і привласнив їх власність, і, звичайно ж, не пан хорунжий коронний, а слуга його, брехун, зрадник і п'яниця Чаплинський володіє Чигиринщиною". 

          Зять підстарости публічно обіцяв убити Хмельницького, час від часу його заарештовували і випускали під поручительство – ні до, ні після Чигирин не відав подібного скандалу. Іноді за Богдана вступала навіть сама пані подстаростіха, що він згодом з вдячністю зазначав в одному з листів: "Якби не ця цнотлива і жаліслива до невинно стражденним Есфір, не минути б мені помсти жорстокого тирана, її чоловіка". Після цього Хмельницький з сином Тимошем втік до Нової Січі Запорізької.

2) Приводом повстання було недодержання королем обіцянок, які він так роздавав під час підготовки війни Туреччиною. Тоді Хмельницький збунтувався і втік на Січ. Запорізькі козаки проголосили його своїм ватажком і відразу ж стали будувати укріплений табір на острові Томаківка.
У пошуках союзників запорожці направили посланців до донських козаків, просячи їх про підтримку. Запорожці звернулися також до українського народу, переконуючи його піднятися проти гнобителів. Особливо прагнув Хмельницький отримати військову допомогу від кримського хана. Татари були природженими вершниками, і Хмельницький потребував їхньої допомоги проти польської кавалерії, в той час однією з найкращих в Європі. У лютому 1648 р. Хмельницький сам вирушив до Криму для переговорів з ханом Іслам-Гіреєм. Його супроводжували делегати запорізької армії і його старший син Тимофій. Хан погодився підтримати козаків і наказав мурзі Перекопу Тугай-Бею рухатися вперед з підрозділом татарського війська. Богдан змушений був залишити сина в хана в якості заручника.
19 квітня рада запорізьких козаків вибрала Хмельницького гетьманом свого війська. До цього часу поляки отримали інформацію про приготування козаків і вирішили діяти швидко, щоб придушити хвилювання перш, ніж воно пошириться по всій території Україні.

Якої версії дотримуєтесь? Пояснити чому.

2. Богдан Хмельницький.

Богдан Хмельницький біографія коротко Богдан Михайлович  Хмельницький народився 27 грудня 1595 в селі Суботів (одна з версій) у родині сотника чигиринського полку Михайла Хмельницького. Історики висувають різні версії про місце народження Богдана Хмельніцкого. Навчання Богдана Хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до Єзуїтський колегіум в Ярославлі. І надалі продовжує навчання у Львові. Характерно, що опанувавши мистецтвом риторики і письма, а також досконало польською мовою та латиною, Хмельницький не перейшов в католицтво, але залишився вірним батьківській вірі (православ’ю). У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону Хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво. Потім в біографії Хмельницького починається низка походів із запорожцями на турецькі міста. Під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я Хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною. 1635 — за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля Владислава IV. У 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків. Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.

Які факти біографії Богдана Хмельницького свідчать про те, що на початку Національно-визвольної війни він уже мав великий досвід воєначальника й дипломата?

Хто цей історичний герой? Чим  вони схожі ?

3. Підготовка збройного виступу проти Речі Посполитої.

 Яких заходів уживав Хмельницький для підготовки війни?

У. Висновки та узагальнення.

Висновки роблять кілька учнів (на оцінку). Учитель дякує всім за хорошу і продуктиву співпрацю, виставляю оцінки.

Вправа «Правда- неправда».

Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять»+», а якщо ні то  «-».

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити матеріал за підручником, доповнити хронологічну таблицю.

Підготувати тестові завдання (My-Test)  по вивченій темі.