Навала монголів на Русь-Україну

 https://docs.google.com/presentation/d/1sHmd8VX8654RZHIGa_MHMFH4sTigViFH/edit?usp=sharing&ouid=116061043197352524438&rtpof=true&sd=true

Тематичне оцінювання з теми „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ

 

Тема. Тематичне оцінювання за темою „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ

Мета. Оцінити рівень навчальних досягнень учнів під час вивчення теми „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ за допомогою тестів та розгорнутих питань;

-    перевірити вміння застосовувати здобуті знання; систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів із теми; 

виділити й актуалізувати в пам᾽яті учнів найважливіші явища та процеси; закріпити вміння систематизувати матеріал;

-         виховувати в учнів інтерес до  історії.

Тип уроку: контролю та перевірки знань.

Варіант-1

Початковий рівень

1. Уперше половці напали на Русь:

А) 1036 р.;                                                       Б) 1051 р.;

В) 1061 р.;                                                       Г) 1068 р.

2. Князівський з’їзд у Любечі відбувся у:

А) 1061 р.;                                                       Б) 1068 р.;

В) 1097 р.;                                                       Г) 1100 р.

3. Автором твору «Повчання дітям» був:

А) невідомий чернець;                                  Б) митрополит Іларіон;

В) Володимир Мономах;                              Г) Даниїл Заточник.

4. Наступником Володимира Мономаха став:

А) Святополк;                                                 Б) Мстислав;

В) Володимирко;                                            Г) Ярослав Осмомисл.

5. Слово „Українаˮ вперше згадується в літописі:

А) 1068 р.;                                                        Б) 1103 р.;

В) 1169 р.;                                                        Г) 1187 р.

6.Укажіть ім'я видатного художника ХІ – початку ХІІ ст..

А) Агапіт;                                                         Б) Нестор;

В) Алімпій;                                                       Г) Іларіон.

Середній рівень

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А) Князювання Володимира Мономаха.

Б) Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським.

В) Князювання в Києві Всеволода Ярославича.

Г) Створення нового зведення законів «Правда Ярославичів».

8. Заповніть пропуски в тексті.

Найдавнішим літературним твором, який дійшов до нас, є__________________.

Він написаний ченцем Києво-Печерського монастиря__________________ у _______р.

Достатній рівень

9. Схарактеризуйте розвиток освіти та літератури Русі-України в період роздробленості.

Високий рівень

10. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

 Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то  й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож: слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а В'ячеславу – Смоленськ.»

1.Про які події йде мова в уривку? 2) Які причини призвели до появи такого розпорядження Ярослава? 3) Які наслідки мало застосування запропонованого Ярославом принципу?  

11. Хто він?                         

                                                                                            Що ви знаєте про нього ?

Варіант-2

Початковий рівень

1. У середині ХІ ст. Русь потерпала від руйнівних нападів:

А) готів;                                             Б) гунів;

В) печенігів;                                      Г) половців.

2. Князівський з’їзд, метою якого було припинити усобиці, відбувся в 1097 р.у:

А) Любечі;                                         Б) Києві;

В) Чернігові;                                      Г) Турові.

3. Припинив усобиці й тимчасово відновив єдиновладдя київського князя:

А) Святослав;                                    Б) Всеволод Ольгович;

В) Володимир Мономах;                  Г) Ізяслав Мстиславич.

4. Про похід новгород-сіверського князя проти половців розповідає:

А) «Повість минулих літ»;

Б) Київський літопис;

В) «Повчання дітям» Володимира Мономаха;

Г) «Слово о полку Ігоревім».

5. Князювання Мстислава Володимировича охоплює період:

А) 1113-1132 рр.;                                  Б) 1113-1125 рр.;

В) 1113-1132 рр.;                                   Г) 1125-1132 рр.

6. Укажіть ім'я видатного лікаря, ченця Києво-Печерського монастиря:

А) Агапіт;                                                         Б) Нестор;

В) Алімпій;                                                       Г) Іларіон.

Середній рівень

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А) Князівський з’їзд у Любечі.

Б) Похід князя Ігоря проти половців.

В) Нарада Ярославичів у Вишгороді.

Г) Початок правління Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві.

8. Заповніть пропуски в тексті.

1072 року в ________ на нараді________,__________і ________внесено зміни й доповнення до кодексу законів «Руська правда» і створене нове зведення законів_________________________.

Достатній рівень

9. Що вам відомо про твір «Слово о полку Ігоревім»? Як у ньому відбилася ідея єдності Русі?

Високий рівень

10. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаємося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти  того будем ми всі і чесний хрест».

1)Про які події йде мова в уривку? 2) Які наслідки мали прийняті князями рішення? 3) Чому, на вашу думку, не було втілено в життя прийняті рішення?

 

11. Хто він?         

                                                                                   Що ви знаєте про нього ?

Русь-Україна за Ярослава Мудрого

https://docs.google.com/document/d/1Irmtipa53AMsBbIlhFit0dH2pkAXf4VQ/edit?usp=sharing&ouid=116061043197352524438&rtpof=true&sd=true

ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ № 1. Перші Середньовічні держави

ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ  № 1

Перші Середньовічні держави

 https://docs.google.com/document/d/1ounPyLbTB6XmMEmmtDSAB5lBJIhWU2-ZBT-gcC3AMmw/edit?usp=sharing

ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ № 1 Виникнення та становлення Русі-України

 

ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ № 1

Виникнення та становлення Русі-України

 

1.     Що їх об’єднує: венеди, анти, склавини ?

2.     Хто і про кого сказав: «тепер вони бушують повсюди …» ?

3.     Скласти схему «Сусіди східнослов’янських племен».

4.     Які східнослов’янські племінні союзи вважають предками українців?

5.     Скласти історичний ланцюжок передумов  створення держави.

6.     Що є спільного  між князями Олегом та Ігорем ?

7.     Яку б пораду ви дали князю Святославу Хороброму ?

      8.Установити послідовність подій:

Ø Князювання Святослава Хороброго.

Ø Дипломатична місія Ольги до Константинополя.

Ø Повстання Древлян.

Ø Розпад антського племінного союзу.

Ø Похід князя Аскольда на Константинополь.

Ø Розгром Хазарського каганату.

      9.Вправа «Впізнай мене»

10. Вправа  «Пропущене  слово»

 Прощається з матір'ю князь  . . . :
" Ой, їду я, мамо, та в Переяслав,
Щасливий, веселий   . . .   край,
І пишно там котиться срібний  . . . ".
А в  . . .  пустилися сльози з очий:
" Не кидай рідні, сину мій дорогий!
Не бідний, а рідний і руський наш край,
 . . .  не замінить вам срібний Дунай.
В чужині там скарби, та й зрада ж бо є!
Чужого забагнеш, а стратиш своє".
Та дарма ридає і дарма благає,
Князь буйний дружину в похід закликає,
І неньку стареньку у сльозах лишив,
За славою й сріблом в Болгари спішив.
Ой правду сказала та мать  . . .  .
Де скарби, там зрада, а гіркість, де слава.
Воює в   . . .  князь . . . ,
Багато там горя і лиха зазнав.

11. Поміркуйте, чи правомірно 882 р. вважати роком утворення Русі-України. Свою відповідь аргументуйте

12. До якої стратегічної хитрощі вдався Олег під час походу на Візантію? Про що свідчить цей факт? Яким був результат походу на Візантію? У чому полягає історичне значення цієї події?

 

Календарно-тематичне планування Історія України 7 клас

 

                   Календарно-тематичне планування

Історія України 7 клас

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 та 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236).

 

Підручник Історія України : підручник для 7 класу закладів загальноїсередньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. - Київ : Літера ЛТД, 2

 

№ п/п	Зміст уроку	Результати навчально-пізнавальної діяльності	Д/З		Дата
1	Вступ Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.
2	Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.
Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України
3	Розселення слов’янських племен на території України. Сусіди східних слов’ян	Знаю: –     час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; –     території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів. Розумію: –     основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»); –     передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; –     роль міста Києва в утворенні Русі; –     поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»; –     історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів. Умію: –     розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи; –     показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; –     охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; –     визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; –     визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава; укласти історичний портрет руського князя.		§ 1.
4	Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян			§ 2.
5	Утворення Русі-України			§ 3.
6	Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Князь Святослав Хоробрий.			§ 4.
7	Працюємо з джерелами. Історичний портрет князя Святослава. Практичне заняття			http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
8	Узагальнення Тематична атестація			Ст.38
Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.
9	Київська держава за Володимира Великого	Знаю: –     роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»; –     територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розумію: –     суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); –     Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; –     історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»); –     місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства; –     поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри». Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; –     показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; –     охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів; –     визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України); –     зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.; розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).		§ 5.
10	Русь-Україна за Ярослава Мудрого			§ 6.
11	Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України			§ 7.
12	Працюємо з джерелами. Правове становище різних верств суспільства за «Руською правдою». Практичне заняття			http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
13	Культура Київської держави доби розквіту			§ 8.
14	Узагальнення Тематична атестація			Ст.70
Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI - першій половині XIII ст.
15	. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого	Знаю: –     дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»; –     території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель. Розумію: –     передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави; –     період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; –     існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями. Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави; –     показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі; –     визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.; –     охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період; –     встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; укласти історичний портрет руського князя.		§ 9
16	Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича			§ 10.
17	Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині XI - на початку XIII ст			§11.
18	Галицьке та Волинське князівства у XII ст			§ 12.
19	Працюємо з джерелами. Твори літератури Русі-України як історичні джерела. Практичне заняття			http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
20	Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії.			§ ІЗ.
21	Узагальнення Тематична атестація			Ст.106
Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)
22	Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали.	Знаю: –     дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича; –     території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь. Розумію: –     особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); –     передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського; –     поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»; –     особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання. Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави; –     показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.; –     охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; –     встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави; укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.		§ 14.
23	Монгольська навала на Русь-Україну			§ 15.
24	Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків			§ 16.
25	Працюємо з джерелами. Літописи про зовнішню політику князя Данила Романовича. Практичне заняття			http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
26	Культура Галицько-Волинської держави			§ 17.
27	Узагальнення Тематична атестація			Ст 135
Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав.
28	Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського	Знаю: –     час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії; –     територію русько-українських земель у складі різних держав. Розумію: –     інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів; –     наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства; –     причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії; –     роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; –     європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби; –     поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право». Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; –     показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав; –     визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського; –     охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); –     визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.		§ 18.
29	Крим та українське Причорномор’я. Українські землі у складі Угорщини, Молдови та Московії			§ 19.
30	Суспільне та господарське життя на українських землях у XIV-XV ст			§ 20.
31	Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст.			§21.
32	Працюємо з джерелами. Представники різних станів, верств і етносів України в документах XIV - початку XVI ст. Практичне заняття			http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
33	Узагальнення Тематична атестація			Ст 173
34	Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків.	Розумію: –     взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств. Умію: –     встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; –     визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; –     порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).
35	Резервний урок