Сертифікація замість атестації: краща освіта чи зміна вивіски?

Сертифікація замість атестації: краща освіта чи зміна вивіски?

0 11925

З наступного року українські вчителі проходитимуть сертифікацію замість атестації. На думку експертів та регіональних чиновників, це дійсно вплине на якість освіти. За певних умов.

З 2019 року українські вчителі обиратимуть між сертифікацією та атестацією

Цьогорічне нововведення Міністерства освіти – розподіл дітей до шкіл за місцем проживання – змусило батьків добряче замислитись про неспівставний рівень шкіл, а відповідно – учительської кваліфікації. У соцмережах взялись активно обговорювати не лише знання педагогів з окремих предметів, а й методики викладання та психологічні якості вчителів. Занепокоєні перспективою “поганої школи” для своїх дітей, деякі батьки звинуватили Міносвіти у створенні нерівних умов. У відомстві на це відповіли: в Україні триває освітня реформа, яка серед іншого передбачає створення “нової української школи”. Тобто низку змін, які мають на меті не лише запровадити єдині стандарти по всій країні, а й значно підвищити якість шкільної освіти.

Атестація по-новому

Одним із чинників осучаснення школи, вважають у профільному міністерстві, має стати новий підхід до визначення кваліфікації вчителів, що міститься в ухваленому ще 2017 року законі “Про освіту”. Документ, зокрема, передбачає, що педагоги регулярно проходитимуть сертифікацію, яка поступово замінить обов’якову нині атестацію. Від нинішньої процедури сертифікація відрізнятиметься не лише частотою – раз на три роки, тоді як атестують вчителів раз на п’ять років, а й способом оцінювання. Сертифікація, як нещодавно пояснила у ЗМІ міністерка освіти Лілія Гриневич, – передбачає комплекс заходів, що складатиметься із ЗНО з профільного предмету, а також перевірки методик викладання і знання педагогом дитячої психології.

Вчительське ЗНО проводитиме – як і оцінювання учнів – Український центр оцінювання якості освіти, а моніторинг роботи вчителя на місці –  регіональні підрозділи Держслужби якості освіти (ДСЯО). Офіційно розпочати сертифікацію мають у 2019-2020 роках, пояснила Гриневич й додала, що найближчими роками проходження такого оцінювання буде добровільним. А задля заохочення педагогам, які успішно впораються із сертифікацією, на 20 відсотків підвищать оклади. Коли ця процедура стане обов’язковою – поки не відомо. Як пояснила Лілія Гриневич, сертифікацію мають спочатку “добре відпілотувати”, “налагодити механізм” – так само, як робили це із запровадженням ЗНО для випускників шкіл.

Яким саме буде “предметний” тест ЗНО і чи збігатиметься він з учнівським у майбутньому, в профільному міністерстві також не уточнили. В Українському центрі якості освіти, який проводить незалежне тестування випускників шкіл, на запит Deutsche Welle відповіли, що наразі не мають “жодних нормативних документів щодо проведення сертифікації вчителів”. Торік у кількох містах України за ініціативи місцевих чиновників провели експеримент: частині педагогів запропонували пройти “тестове ЗНО” разом з учнями. Результати здивували й самих освітян, і громадськість: у Чернівцях, приміром, за даними департаменту освіти і науки облдержадміністрації, 80 відсотків учителів – учасників ЗНО не вступили би до вищих навчальних закладів, якби були абітурієнтами. Тоді як педагоги Івано-Франківська показали високі результати, однак на добровільне ЗНО зголосились лише п’ятеро із понад 2500 вчителів. І це навіть попри те, що міський голова щедро преміював успішне проходження тесту.

Цьогоріч, розповіла DW Наталія Микула, заступниця директора департаменту освіти та науки Івано-Франківської міськради, централізованого тестування вчителів у місті не проводили. Однак, додала вона, відомо, що деякі вчителі все ж вирішили скласти тести разом зі своїми учнями, аби випробувати свої сили. “Вони можуть цього не розголошувати, а робити це тільки коли напишуть на 195-200 балів, тобто отримають оцінку високого рівня. Якби раптом сталося так, що вчитель хотів перевірити свої предметно-фахові знання і не виявив такого рівня, звичайно, він про це вголос не говоритиме”, – веде далі Микула.

У регіонах погоджуються з тим, що незалежне оцінювання позитивно позначиться на кваліфікаційному рівні вчителів. За словами Наталії Микули, надзвичайно важливою є вимога “постійно підтверджувати фаховий рівень вчителя, а не просто отримати “корочку” раз і назавжди”.

І все ж знання предмету – лише одна зі складових вимог до вчителя, нагадує Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти,  головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ. Він зазначає, що пробні тести в регіонах не можна розцінювати як вичерпне підтвердження вчительської кваліфікації. Водночас, експерт констатує: погані результати ЗНО свідчать про те, що “частина вчителів має дуже слабку підготовку з предметів, які вони викладають. І це є важливим фактором, що впливає на якість освіти в Україні у цілому”. Серед причин ситуації Бахрушин вказує на низький соціальний статус педагогів, їхні низькі зарплати, а також нерозуміння суспільством впливу освіти на економічний стан держави.

Незалежне ж і комплексне оцінювання замість існуючої нині атестації, веде далі Бахрушин, дозволить знизити корупційну складову в системі загальної освіти – адже встановить певний рівень стандартів. Із ним погоджується і співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко. “Атестація вже давно стала імітаційним процесом, який фактично не виконує жодного контролю якості. Чому? Через процедуру: здебільшого комісія, яка атестує вчителів, збирається з працівників того ж навчального закладу або педагогів інших шкіл. Крім того, процес забюрократизований, треба зібрати купу папірців,” – додає Примаченко. Теоретично, вважають обидва експерти, сертифікація має принаймні поліпшити ситуацію. Однак кінцевий результат великою мірою залежатиме від того, як відбуватиметься її другий етап – моніторинг з боку регіональних представництв Державної служби якості освіти.

Реформи на місцях: приклад Чернігова

На об’єктивний і всебічний підхід в оцінюванні педагогів сподіваються у Чернігові. У цьому місті активно заохочують вчителів до самоосвіти. Для них передбачені не лише премії за призові місця у конкурсах, таких як “Вчитель року” або Global Teacher Prize, а також винагороди за підготовку учнів-переможців до всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Крім того, у місті вже два роки практикують конкурсний відбір на вакансії вчителів. Чернігову, порівняно з деякими іншими регіонами, пощастило: завдяки роботі одразу двох педагогічних вишів, школам ніколи не бракувало вчителів. “Вчорашні студенти мають можливість влаштуватися у школу і проявити себе як талановиті педагоги. А для нас, зважаючи на те, що є з кого обирати, є можливість залучити найкращих і створити умови для кращої освіти дітей”, – розповідає Василь Білогура, начальник управління освіти і науки Чернігівської міськради.

Так само як і інші опитані освітяни, Білогура вважає обіцяні міністерством 20 відсотків надбавки до посадового окладу вчителів – непоганим стимулом. Важливо однак, зазначають співрозмовники, забезпечити незалежність роботи комісій, які проводитимуть сертифікацію.