Втеча Януковича

22 лютого 2014 року о 17 годині 11 хвилин Верховна Рада України прийняла постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.

У внутрішній політиці основні дії Януковича були направлені на побудову президентської вертикалі влади - було відновлено конституцію 1996 року, яка ослалбляла владу парламенту, а масштаби кадрових змін на всіх рівнях державного апарату після обрання Віктора Януковича на посаду Президента України перевершили «кадрові чистки», що відбувались після Помаранчевої революції й активно критикувались самим Януковичем, - на більшість керівних посад у державі призначалися вихідці з Донбасу за принципом особистої відданості президенту, що сприяло небувалому зростанню корупції на всіх щаблях влади.П

ісля невдалої президентської кампанії 2004 року, коли він програв вибори Віктору Ющенку, і відставки з поста Прем'єр-міністра в 2007-у після розпуску Верховної ради, Віктор Янукович з'явився на обрії великої політики лише через два роки і в 2010-у переміг на президентських виборах: 14 лютого Центральна виборча комісія зареєстувала його перемогу у другому турі над Юлією Тимошенко.

Попри оголошену політику економії і скорочення апарату видатки на президента неперервно зростали і в 2011 році Янукович потрапив на третє місце в світі за витратами на президента країни, а оголошена в 2011 році на «Всесвітньому економічному форумі» в Давосі програма з 21 реформи практично так і не була реалізована, про що Янукович сам заявив в січні 2013 року, звинувативши Прем'єр-міністра Миколу Азарова в саботажі. Крім того, в Україні посилився тиск на засоби масової інформації і почалось переслідування громадських активістів, журналістів та політичних опонентів Януковича - до грудня 2011 року були заарештовані біля півтора десятка членів з уряду Тимошенко, а вона сама 5 серпня 2011 року була засуджена до 7 років ув'язнення за перевищення влади і службових повноважень.

У зовнішній політиці Янукович проводив політику зближення з Росією і Митним союзом Росії, Білорусії і Казахстану попри законодавчо затверджений ще в 2003 курс країни на євроінтеграцію. Коли в листопаді 2013 року відмова Януковича від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, робота над якою тривала попередні шість років, стала доконаним фактом, в Києві, а потім і в інших містах країни розпочались масові протести проти Януковича і його уряду.

Протистояння, яке отримало назву Євромайдан, тривало до лютого 2014 року і привело до численних жертв як з боку мітингувальників, так і силових структур. 21 лютого 2014 року лідери опозиції за посередництва представників урядів Польщі, Німеччини та Франції підписали з Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні, відповідно до якої до грудня 2014 року мали бути проведені позачергові президентські вибори. Увечері цього ж дня Верховна Рада проголосувала Постанову про відновлення легітимного конституційного ладу, що позбавило Януковича можливості впливати на дії уряду.

Побоюючись за свою безпеку, у ніч з 21 на 22 лютого 2014 року Янукович залишив Адміністрацію президента та виїхав у Харків, а згодом через Крим - до Росії. Цього ж дня Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від виконання своїх обов'язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року. Через два дні прокуратура порушила проти колишнього президента Віктора Януковича кримінальну справу за масові вбивства мирних громадян і оголосила його в розшук. Станом на 15 травня 2014 року стосовно нього розслідувалось 6 кримінальних справ щодо зловживання владою.

4 лютого 2015 року Верховна Рада України позбавила Віктора Федоровича Януковича статусу Президент України.