З історії України у 10 класі.
Тема.
Українська держава Павла
Скоропадського.
Мета.
Охарактеризувати основні напрямки
внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату, розкрити обставини приходу до
влади П.Скоропадського і його відставки. Розвивати навички роботи з історичними
документами, вміння систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати
в групах, оцінювати діяльність історичних осіб,визначати власну позицію щодо суперечливих
питань історії. Продовжувати роботу над вихованням почуття національної
свідомості та патріотизму.
Основні поняття:
українізація, гетьманат, повстанський- партизанський рух, анархізм.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
1. Організаційний момент
2.Мотивація навчальної діяльності
— Перед вами — стара фотографія (демонструється фото
П.Скоропадського).
З неї дивиться чоловік у черкесці, з генеральськими погонами на плечах і
георгіївським хрестом на грудях. Красиве обличчя, трохи стомлений погляд, в якому можна
простежити неабиякий життєвий досвід і відбиток численних випробувань долі. Цій
людині судилося стати головою Української держави в 1918 р., під час грізного
військового лихоліття. Тож не дивно, що чимало людей в Україні пов’язували з
цією людиною надії на встановлення тут порядку і спокою. Але історія
розпорядилася інакше. Не покерувавши країною й року, чоловік у черкесці і з
Георгієм на грудях залишив українську землю холодним грудневим днем, щоб уже
ніколи сюди не повернутися... Фотограф зафіксував лише мить, епізод із довгого
й багатого на події життя Павла Скоропадського - гетьмана України 1918 р. Ще за
життя ім’я цієї людини стало широко відомим не тільки в Україні, а й за її межами.
Щоправда, відомим він був здебільшого у негативному плані. Друзів у Павла
Скоропадського було набагато менше, ніж ворогів, і саме вони створили такий
собі стереотипно негативний образ останнього гетьмана України — образ великого
поміщика, реакційного диктатора, організатора карних експедицій проти
селянства, прислужника австро-німецького імперіалізму. Такі уявлення про цього
політичного діяча суттєво вплинули й на діячів нашого мистецтва (письменників,
кінорежисерів,акторів). Згадаймо хоча б відомий кіносеріал «Дні Турбіних»,
створений за мотивами повісті відомого російського письменника Михайла
Булгакова. У ньому Скоропадський подається таким собі хижаком та злочинцем,
який тільки й мріє про те, як би втекти із розтерзаної ним України, залишивши
їй на згадку невипадково забутий на столі портсигар. Сьогодні, навпаки, більшість
істориків подає постать Павла Скоропадського в зовсім іншому світлі і нерідко -
як щирого українського патріота й видатного державного діяча. Отже, нашим часам
властива полярність думок. А де ж історична істина?
У «Малій енциклопедії» в одній зі статей П.Скоропадський
зображений як «політичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а
в другій - «як щирий патріот України». Тож мета сьогоднішнього уроку – з’ясувати,
ким був П. Скоропадський -«політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на
основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату,
сформувати власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей
історичний діяч, визначити в ході обговорення ваше особисте ставлення до
діяльності П.Скоропадського.
III. Вивчення нової теми.
1.Причини
встановлення гетьманату
Вправа «Бесіда»
·
помилки попереднього уряду(Центральної Ради);
·
підтримка окупаційних військ;
·
підтримка Української демократичної хліборобської партії і союзу землевласників;
2.
Грамота Скоропадського «До всього
українського народу»
Першими документами, які засвідчили прихід
Скоропадського до влади, були: Грамота Скоропадського «До всього українського народу»
та закон «Про тимчасовий державний устрій України». До сьогодні серед істориків
точиться суперечка, якою за формою правління була Українська держава.
Вправа «Робота в групах»
Знайти
в законі «Про тимчасовий державний устрій України» підтвердження того, що
Україна в часи гетьманату була:
1
група - конституційною монархією;
2
група – диктатурою з елементами демократії;
3
група – виборним гетьманатом;
4
група – визначити права і обов’язки громадян.
3. Створення державних органів системи влади.(демонстрація відео).
Уряд-Рада
міністрів, який очолив Ф.Лизогуб, складався з 15 міністрів. І всі вони, не
рахуючи Дорошенка, який раніше був членом УПСФ, не належали до соціалістичних
партій. Більшість уряду складали члени російських партій кадетів, октябристів
або їм співчуваючі. Як із прикрістю писала пізніше Л.Старицька-Черняхівська,
соціалісти «побоялися забруднити свою соціалістичну чистоту», їм не вистачило
патріотизму піднятися над своїми партійними амбіціями й об’єднатися в ім’я
української державності.
4. Внутрішня політика.
Розглянемо, якою була внутрішня політика Скоропадського
і до якихнаслідків вона призвела.
Вправа « Документ. Робота
в групах»
Використовуючи документ «Грамота до всього українського
народу», матеріали підручника,
10кл.,
§24, визначити напрямки:
1
група- аграрної політики;
2
група- промислової політики;
3
група- формування збройних сил;
4
група- національно-культурна політика.
Вправа «Таблиця»
В ході обговорення учні заповнюють таблицю в зошитах:
«Внутрішня
політика П.Скоропадського»
Вправа «Бесіда»
Як впливала політика гетьманату на життя різних верств
населення Української держави та як вони її сприймали?
5. Страйкова боротьба робітників та
селянський рух.
Робота з історичними
атласами: за допомогою карти визначити регіони України, які були охоплені
селянськими повстаннями. Який характер носили селянські виступи? Якими були
масштаби цих повстань? Про що це свідчило?
Вправа «Таблиця»
Галузь. Основні заходи
1.
Аграрна політика
2.
Промислова політика
3.Формування
збройних сил
4.Національно-культурна
політика
6. Зовнішня політика (Демонстрація відео).
Вправа «Робота в парах»
Використовуючи роздавальний матеріал з’ясувати відносини
Української держави з:
1
пара – Четверним союзом;
2
пара - Антантою;
3
пара – Польщею, Румунією;
4
пара- Радянською Росією.
Отже, без перебільшення можна стверджувати, що жодна
інша влада періоду визвольної боротьби не зробила у сфері зовнішньої політики
стільки,скільки зробив гетьманський уряд. Українські консульства були відкриті
у 22 країнах, дипломатичні відносини були встановлені з 12 країнами Європи.
Всі
події, про які йшлося на уроці, здійснювались в умовах політичної нестабільності.
Страйки і повстання селян, саботажі( вибухи й пожежі в Києві, Одесі), вбивство
німецького командуючого Айхгорна. Перебування на території України німецьких
військ. Українські соціалісти у серпні 1918 року утворили Український національний
союз на чолі з В.Винниченком і почали вести агітацію проти гетьмана. Тим часом
14 листопада гетьман зробив ще один крок, який став для нього фатальним. Він
опублікував «Грамоту про федерацію з не більшовицькою Росією», відмовившись від
ідеї Української самостійної держави. Причиною такого кроку гетьмана міг бути
розрахунок на підтримку режиму з боку країн Антанти, адже війна добігла до
кінця і розраховувати на Німеччину було неможливо. УНС 14 листопада 1918 року
утворює Директорію УНР і починає повстання проти гетьманату. Після поразки
гетьманських військ під Мотовилівкою 18 листопада, гетьман П.Скоропадський 14
грудня 1918 року був вимушений скласти свої повноваження.
IV. Підсумки уроку
Вправа «Історична особистість»
Охарактеризувати гетьмана
П.Скоропадського, використовуючи один з іменників: «монархіст», « щирий
українець», «патріот», «диктатор», «маріонетка».
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати підручник
§23-24
2. Скласти схему « Внутрішня
політика П. Скоропадського»
3. На основі фото скласти есе
Немає коментарів:
Дописати коментар