|
№ п/п
|
Зміст уроку
|
Результати навчально-пізнавальної діяльності
|
Д/З
|
Дата
|
|
1
|
Вступ Повторення вивченого матеріалу. Корекційне
навчання.
|
|
|
|
|
2
|
Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.
|
|
|
|
|
Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України
|
|
3
|
Розселення
слов’янських племен на території України.
Сусіди
східних слов’ян
|
Знаю:
– час утворення Київської держави (Русі-України), дати
перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
– території розселення слов’янських племен на теренах
України, напрямки походів перших київських князів.
Розумію:
– основні версії походження назви «Русь»
(«Русь-Україна»);
– передумови утворення держави у слов’ян, які жили на
теренах України;
– роль міста Києва в утворенні Русі;
– поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина»,
«полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
– історичний портрет особистості як опис, що включає
перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та
думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової,
громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне
ставлення до цієї діяльності та її результатів.
Умію:
– розмістити в хронологічній послідовності відомості про
утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів
(Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
– показати на карті території розселення слов’янських
племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
– охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут,
організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на
теренах України;
– визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики
перших князів;
– визначити внесок у розбудову Київської держави її
правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
укласти історичний портрет руського князя.
|
§
1.
|
|
|
4
|
Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян
|
§
2.
|
|
|
5
|
Утворення Русі-України
|
§
3.
|
|
|
6
|
Правління князя
Ігоря та княгині Ольги. Князь Святослав
Хоробрий.
|
§
4.
|
|
|
7
|
Працюємо з джерелами. Історичний портрет князя
Святослава.
Практичне
заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
|
8
|
Узагальнення
Тематична
атестація
|
Ст.38
|
|
|
Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.
|
|
9
|
Київська держава за Володимира Великого
|
Знаю:
– роки правління князів Володимира Великого та Ярослава
Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому
печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської
правди»;
– територію Київської держави (Русі-України) за часів правління
Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Розумію:
– суспільну роль різних верств населення Київської
держави (Русі-України);
– Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як
середньовічну централізовану монархію – імперію;
– історичне значення впровадження християнства як
державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого
права (укладення «Руської правди»);
– місце Русі-України серед європейських держав після
прийняття християнства;
– поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія»,
«собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові
мініатюри».
Умію:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про
правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та
розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію
руського звичаєвого права;
– показати на карті територію Київської держави
(Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
– охарактеризувати господарське та суспільне життя
населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та
зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за
напрямами) з політикою перших київських князів;
– визначити причини впровадження християнства як
державної релігії Київської держави (Русі-України);
– зіставити політичний устрій і соціальний розвиток
руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської
держави (Русі-України).
|
§
5.
|
|
|
10
|
Русь-Україна за Ярослава Мудрого
|
§
6.
|
|
|
11
|
Суспільне та господарське життя за доби розквіту
Русі-України
|
§
7.
|
|
|
12
|
Працюємо з джерелами. Правове становище різних верств
суспільства за
«Руською
правдою». Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
|
13
|
Культура
Київської держави доби розквіту
|
§
8.
|
|
|
14
|
Узагальнення
Тематична
атестація
|
Ст.70
|
|
|
Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI - першій половині XIII ст.
|
|
15
|
. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого
|
Знаю:
– дату Любецького з’їзду князів, період правління
Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
– території князівств у період роздробленості Київської
держави (Русі-України) та половецьких земель.
Розумію:
– передумови політичної децентралізації (дроблення)
Київської держави;
– період правління наступників Ярослава Мудрого
(Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної
децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
– існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною)
культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була
просякнута старими, племінними відмінностями.
Умію:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про
політичне дроблення Київської держави;
– показати на карті території князівств періоду
роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
– визначити особливості політичного і
соціально-економічного життя Київського, Переяславського,
Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій
третині ХІІІ ст.;
– охарактеризувати господарську та політичну культуру
Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей
період;
– встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
укласти історичний портрет руського князя.
|
§
9
|
|
|
16
|
Русь-Україна за
Володимира Мономаха і Мстислава
Володимировича
|
§
10.
|
|
|
17
|
Політичне і
культурне життя Київського, Чернігівського
й Переяславського князівств у другій половині XI -
на
початку XIII ст
|
§11.
|
|
|
18
|
Галицьке та
Волинське князівства у XII ст
|
§
12.
|
|
|
19
|
Працюємо з джерелами. Твори літератури Русі-України як
історичні джерела.
Практичне
заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
|
20
|
Кочові народи
степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі
Візантії.
|
§
ІЗ.
|
|
|
21
|
Узагальнення
Тематична
атестація
|
Ст.106
|
|
|
Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)
|
|
22
|
Галицько-Волинська держава від створення до
монгольської навали.
|
Знаю:
– дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на
річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила
Романовича;
– території Галицько-Волинської держави та сусідніх
держав, напрямки походів монголів на Русь.
Розумію:
– особливості підпорядкування окремих руських князівств
Монгольській імперії (Золотій Орді);
– передумови посилення західноєвропейських культурних
впливів на теренах Королівства Руського;
– поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
– особливості політичного устрою, господарського розвитку
і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження
його самобутності під час монгольського завоювання.
Умію:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про
об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи
монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
– показати на карті територію Королівства Руського,
території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських
походів на Русь у 1239–1242 рр.;
– охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля
Данила;
– встановити історичне значення коронації Данила
Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;
укласти і представити історичний портрет одного з
правителів Галицько-Волинської держави.
|
§
14.
|
|
|
23
|
Монгольська навала на Русь-Україну
|
§
15.
|
|
|
24
|
Галицько-Волинська держава за Данила
Романовича
та
його нащадків
|
§
16.
|
|
|
25
|
Працюємо з джерелами. Літописи про зовнішню політику
князя Данила
Романовича.
Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
|
26
|
Культура Галицько-Волинської держави
|
§
17.
|
|
|
27
|
Узагальнення
Тематична
атестація
|
Ст 135
|
|
|
Розділ 5. Руські
удільні князівства у складі сусідніх держав.
|
|
28
|
Українські землі у складі Великого князівства
Литовського
та
Королівства Польського
|
Знаю:
– час входження українських земель до складу різних
держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській
імперії, дату Кревської унії;
– територію русько-українських земель у складі різних
держав.
Розумію:
– інкорпорацію (включення) руських князівств до складу
сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
– наслідки ліквідації удільних князівств для українського
суспільства;
– причини утворення незалежного Кримського ханства і
встановлення над ним протекторату Османської імперії;
– роль у житті давньоукраїнського суспільства різних
соціальних верств і етнічних груп;
– європейський характер культури русько-українського
суспільства княжої доби;
– поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан»,
«магдебурзьке право».
Умію:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про
входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів
політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування
Османській імперії;
– показати на карті територію українських удільних
князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця
подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в
XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
– визначити особливості господарського і культурного
розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації
суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу
Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
– охарактеризувати господарство, політичний устрій та
культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й
простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
– визначити причини та наслідки Кревської унії для
української спільноти;
укласти історичний портрет русько-українського діяча
XIV–XV ст.
|
§
18.
|
|
|
29
|
Крим та
українське Причорномор’я. Українські землі у складі
Угорщини,
Молдови та Московії
|
§
19.
|
|
|
30
|
Суспільне та
господарське життя на українських землях
у
XIV-XV ст
|
§
20.
|
|
|
31
|
Розвиток
культури на українських землях у XIV-XVI ст.
|
§21.
|
|
|
32
|
Працюємо з джерелами. Представники різних станів,
верств і етносів
України в документах XIV - початку XVI ст. Практичне
заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
|
33
|
Узагальнення
Тематична
атестація
|
Ст 173
|
|
|
34
|
Узагальнення до курсу.
Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків.
|
Розумію:
– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів
господарського, соціального, політичного і культурного життя
русько-українського, візантійського і європейських суспільств.
Умію:
– встановити цивілізаційні здобутки русько-українського
суспільства в період Середньовіччя;
– визначити внесок русько-українського суспільства
ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
– порівняти типові процеси і явища європейської та
української історії доби Середньовіччя;
розкрити особливості українського середньовіччя
(порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).
|
|
|
|
35
|
Резервний
урок
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
