Використаннясхемо-знакових моделей, опорних конспектів для підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу.

Використаннясхемо-знакових моделей, опорних конспектів для підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу.

Я предпочитаю то, что можно увидеть, услышать и изучить.

Гереклит Эфесский

Завдання сучасної школи – не тільки сформувати в учнів певну базу знань, а  й допомогти їм освоїтися в сучасному суспільстві,оволодіти основними навичками людини 21 століття. Вивчення предметів в школі передбачає розвиток у учнів навичок вищого рівня: вміння аналізувати певний математичний матеріал, виокремити з нього основні положення та використати ці знання для практичного застосування. Одним з ефективних методів втілення цих завдань  є використання методики схемо-знакових моделей, опорних схем і конспектів. Процес побудови опорних схем  розвиває в учнів  навички критичного мислення і вміння вирішувати проблеми.

При використанні схемо-знакових моделей, опорних схем і конспектів вчителі звертають  увагу на такі аспекти навчального процессу:

·         Організація всього навчального процесу і учбової діяльності учнів повинна бути чіткою.

·         Опорні схеми прості, зрозумілі і наочні навчального матеріалу. В опорних схемах показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади історичних, біологічних, географічних … назв.

·         Опорні схеми виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або створені  разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого результату у викладенні досягають такі вчителі: Ворошилова В.А., Руленко Л.М., Іржавська Я.А., Співак А.В., Антоненко Л.М., Пугач С.В.,  котрі правильно організують роботу по систематизації знань учнів і складанню схем-конспектів. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя  у старших класах на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу.

Цю роботу вчителі зводять до слідуючих моментів:

·         навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми вибирати тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні, історичні … назви і т.ін., котрі являються зв’язуючими символами під час відтворення матеріалу;

·         навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів.

На початковому етапі навчань вчителі рекомендують складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

·         При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами опорних схем.

Вчителі пам’ятають про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем скрупульозно продумують кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

Перед початком вивчення чергової теми (розділа) вчителІ дають учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контрою

Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання.        Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Етапи роботи з схемою:

І. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.

ІІ. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу по опорним схемам.

ІІІ. Робота з листком опорних схем.

ІV. Домашня і індивідуальна робота з підручником і опорною схемою.

V. Контроль засвоєння знань при фронтальній перевірці (письмова, усна перевірка).

VІ. Практичне закріплення нового матеріалу (застосування набутих знань, створення практичних навиків, виконання тренувальних завдань та підсумкових практичних робіт).

VІІ. Систематизація і узагальнення знань.

VІІІ. Огляд знань.

Приблизні методичні прийоми,

 які використовують більшість наших вчителів, у використанні опорних схем:

·        З першого уроку знайомлять учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.

·        Новий навчальний матеріал вчителі пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.

·        Після пояснення нового матеріалу та створенню опорного конспекту по темі вчитель проводить фронтальне повторення  опорної схеми.

·        Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздаточний матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.

Під час підготовки домашнього завдання ,учителі рекомендують, учням:

Ø вивчити змістматеріалу по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;

Ø відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні  співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним на уроці;

Ø на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.

Як показує досвід, з схемо-знаковими моделями,опорними схемами працює кожен вчитель школи при цьому використовуючи власні схеми і уже підготовлені методистами.

Вчителями розроблені тематичні схеми:

Руленко Л.М.

Другорядні члени речення

Написання не з дієприкметниками

Написання префіксів

Однорідні члени речення

Типи підрядних обставинних речень

Відміни іменників

Роди літератури та інші

Зарва В.В.

Види односкладних речень

Частини мови

Будова слова

Літературний паспорт ліричного твору

Нужненко Н.В.

Всі уроки з правознавства

Ворошипівак А.В.

Біологія. 6клас «Рослини»

Біологія.7 клас «Тварини»

Антоненко Л.М.

Уроки природознавства ( 4 клас)

Я і Україна

Укр.мова

Математика

Іржавська Я.А.

Інформатика  3 клас,5 клас,6 клас, 7 клас

Пугач С.В.

Застосування органічних речовин (11 кл.)

Застосування жирів

Способи добування кисню  (7 клас)

Застосування гомологів метану (9 клас)

Ліщенко Т.С.

Спорт

Їжа

Подорож

Шкільне життя

Навколишнє середовище

Співак А.В.

Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.

На перших порах при усних відповідях вчителі  дозволяють учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.

Приклади уроків:

ü  теми алгебри «Теорія імовірностей», 11клас 31. 01.

ü «Класифікація хімічних реакцій», 9 клас

ü «Джек Лондон.  «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби і зрадництва», 6 клас, 28.01

ü «Історичні пам’ятки», 5 клас, 16.01

ü « Відгук про  твір мистецтва у публіцистичному творі», 11клас, 28.01.

Питання використання опорних схем заслуховувалося на ШМО, педагогічній раді, методичних оперативках, семінарах,  надавалися консультації  по складанню ОС .

Творча гупа Джерело». Питання, які були заслухані : « Особливості роботи членів творчої групи над науково-методичною проблемо », дискусія : «Схемо-знакові моделі. Їх ролі ь у системі навчального процесу», розробки моделей уроку згідно з проблемою «Впровадження схемо-знакових моделей та інформаційних технологій», показ елементів уроків  членами творчої групи з використанням опорних схем.

Проведена виставка учнівських творчих робіт «Тема уроку в опорній схемі»

Таким чином, логічні схеми на уроці повинні стати постійним помічником, основою взаємодії, спілкування, результатом власних пошуків, імпульсом до активної роботи й стимулом у розвитку інтересу учнів до предмета. Маючи перед собою схему, діти навчаються послідовно викладати відомості, які вони мають із даної теми. Руленко Л.М. пропонує питання  такого характеру, наприклад: «Розкажи все про префікс», «Розкажи про рід іменника». Учні ставлять  питання один одному за схемами. Дітям подобається цей вид роботи, їм цікаво почути відповідь товариша. Таким чином, іде розвиток діалогічного й монологічного мовлення дітей, коригується інтонаційна її сторона, закріплюються отримані знання. За схемами учні згадують усе, що потрібно для виконання завдання й перевіряють правильність написаного. Школярі й самі оцінюють ці посібники як ті, що полегшують запам'ятовування граматичного матеріалу.