Повернути повагу та престижність до викладацької роботи

У нас через 10 років просто вже не буде кому викладати в школах, і це буде потужний удар по НУШ

О.Співаковський: 346 вчителів математики та 109 - фізики

Автор: Олександр Співаковський, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП.

346 вчителів математики та 109 вчителів фізики. Це та максимальна можлива кількість випускників університетів, які через 6 років зможуть викладати в наших школах.

Це буде потужний удар по Новій українській школі!

У нас вже через 10 років просто вже не буде кому викладати в школах. Ми повинні розуміти, і статистика це підтверджує, що до етапу викладання у школах дійде максимум не більше 50% від сьогоднішніх вступників, рекомендованих на бюджет.

Чому?

Одні відмовляться від бюджету на зазначені спеціальності і підуть навчатися на контракт на іншу спеціальність, інші просто не отримають диплом (або покинуть навчання за власним бажанням або за рішенням навчального закладу через недостатній рівень знань)… Також ми повинні розуміти, що навіть отримавши відповідній диплом, молоді люди не «будують стояти в черзі» для отримання роботи вчителя у школі. І тому від цієї мізерної кількості потенційних вчителів математики та фізики в масштабі країни загалом та потреб навчальних закладів до етапу викладання залишаться практично «одиниці».

І цю тенденцію і наслідки запровадження системи широкого конкурсу повинні ми всі усвідомити. Це питання національної безпеки нашої країни. Питання існування України як держави, а не бананової республіки чи сировинного придатку потужних країн світу.

Це вирок існуючій системі освіти! І це не перебільшення!

Пояснюю.

Яка ситуація з підготовкою вчителів фізики?

На сьогоднішній день за результатами роботи алгоритму широкого конкурсу, рекомендації до зарахування на бюджет отримали лише 109 вступників у 26 закладах вищої освіти.

Вдумайтесь у цю цифру! 109 осіб на всю країну! Хто буде вчити дітей в школах через 10-20 років? Фізично просто нема кому буде вчити. Це катастрофа!

Окремо хочеться «відзначити» Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, які не отримали жодного бюджетного місця! ЖОДНОГО!

До цієї групи університетів також можна додати й Ужгородський національний університет, який з трьох конкурсних пропозицій (сумарно 20 місць) отримав лише 2 бюджетних місця на «Фізику. Інформатику» з угорською мовою навчання.

Це ганьба, коли кількість бюджетних місць на підготовку майбутніх вчителів фізики в національних університетах складає 3-4-5-9 осіб. Це неприпустимо!

Що ж ми маємо з підготовкою вчителів математики?

У 32 закладах вищої освіти максимум (підкреслюю, що це ще не остаточна цифра) можуть навчатися 346 вступників – майбутніх вчителів математики. Це вражаюча цифра.

Хочеться відзначити, що у порівняння з підготовкою вчителів фізики, ми маємо ситуацію, коли ряд закладів вищої освіти, а саме, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди «вибрали» максимально можливі обсяги державного замовлення. Але що це за цифри? 20 для КНУ Шевченка, 10 для ЛНУ Івана Франка, 23 для НПУ Драгоманова, 15 для Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Це дуже низькі показники для грандів педагогічної освіти нашої країни.

Це як «миттєва фотографія» сьогоднішнього стану педагогічної освіти і достатньо туманне майбутнє всієї системи освіти.

Освітня політика, у якій мільйонна область отримала чотири бюджетних місця на вчителя фізики та шість на вчителя математики, ганебна. Замість того щоб шукати та запроваджувати інструменти вирішення цієї проблеми, ми і далі через широкий конкурс поглиблюємо стагнацію педагогічної освіти.

Нам необхідно кардинально переглянути систему вступу до закладів вищої освіти, якщо ми не хочемо втратити країну.

Так, дійсно, така проблемна ситуація спостерігалася і в 2016 році, коли лише запроваджувалась модель широкого конкурсу, але її розвиток як системи ще більш поглибила зазначену проблему, і тому ми маємо знайти ефективні рішення, щоб не втратити майбутнє нашої країни.

Переведення дискусії з принципового питання майбутньої системи освіти і країни загалом у дискусію щодо таких питань, як коефіцієнти та інші тонкощі моделі широкого конкурсу, буде мало ефективним та дієвим засобом у вирішенні сьогоднішньої ситуації. Лише пошук стратегічних рішень, які зможуть змінити сьогоднішній тренд, повинна бути в центрі уваги всіх освітян нашої країни. Ми повинні говорити і про кардинальне підвищення заробітних плат вчителям, вирішення житлових проблем педагогів, значне збільшення студентських стипендій на відповідних спеціальностях, покращення матеріальної бази навчальних закладів тощо.

У нас не буде, як у країни, майбутнього, якщо ми не зможемо повернути повагу та престижність до викладацької роботи! Якщо не зможемо повернути повагу до Його Величності Вчителя!

Саме про це ми повинні вести дискусію і невідкладно знайти рішення. І я переконаний, що ми всі усвідомлюємо серйозність зазначеної проблеми. Мова йде не тільки про систему освіти, це питання збереження державності, питання національної безпеки нашої країни.

Я буду пропонувати Президенту України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам України, Міністерству освіти і науки України із залученням Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України за результатами вступної кампанії провести детальний аналіз, для знайдення тих необхідних рішень, які дозволять зберегти державу!