середа, 3 жовтня 2018 р.

К-ТП курсу «Всесвітня історія» на 2018-2019 н. р. 10 клас


Календарно-тематичне планування із всесвітньої історії 10 клас на 2018-2019 н. р. Календарне планування розроблено відповідно до програми "Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи" (Рівень стандарту), що затверджена Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407). Складено відповідно до нової навчальної програми із курсу всесвітньої історії (рівень стандарту: 1 година на тиждень, 35 годин на рік).

Календарно-тематичне планування курсу «Всесвітня історія»
на 2018-2019 н. р.
10 клас
35 год. на рік, 1 год на тиждень
Рівень стандарту

Вчитель  Борсук К.І.

 
Розглянуто на засіданні МО вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін,
Протокол № 1 від  30. .08.2018 р.
 
Голова методоб’єднання                                                 /В.В.  Зарва/
 
 
 
2018
 
 
 
 
 
Тема
Дата
Примітки

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ
1.      
Початок Першої світової війни («Великої війни»). Причини Першої світової війни. Стратегічні плани ворогуючих сторін. «План Шліффена». Воєнні дії в 1914 р.


2.      
Воєнні кампанії 1915-1916 рр.


3.      
Воєнні кампанії та події 1917-1918 рр. Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р. Поразка Німеччини та її союзників.


4.      
Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу. Статус жінки в суспільстві у період Першої світової війни
Узагальнення знань за розділом І «Передумови Першої світової війни. Війна та революції»



Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ
5.      
Паризька мирна конференція 1919 р. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини. Вашингтонська конференція.Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності


6.      
Міжнарожні відносини у 1920-х рр.Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.


7.      
Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.
Узагальнення знань за розділом ІІ «Облаштування повоєнного світу»



Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
8.      
Сполучені Штати Америки.Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.


9.      
Велика Британія.Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.
 



Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.
 


10.                        
Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.
 


11.                        
Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.
 


12.                        
Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.



13.                        
Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.
Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.


14.                        
Практичне заняття. Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.


15.                        
Узагальнення знань за розділом ІІІ «Провідні держави світу в міжвоєнний період»



Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
16.                        
Друга Річ Посполита і Чехословацька Республіка. Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.
Чехословацька республіка. ТомашМасарик.


17.                        
Угорщина. Румунія. Угорська революція. Режим М. Горті. Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.


18.                        
Болгарія. Югославія. Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.
Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.
Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.


19.                        
Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.


20.                        
Узагальнення знань за розділом ІV «Держави Центрально-Східної Європи»



Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
21.                        
Японія. Китай. Індія.Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика. Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші. Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.


22.                        
Країни Середнього та Близького Сходу.Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.


23.                        
Латинська Америка.


24.                        
Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
Узагальнення знань за розділом V «Держави Азії та Латинської Америки»



Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
25.                        
Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Рим-Берлін-Токіо та політика «умиротворення» агресора та її крах. Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Нарощення озброєнь.
Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.


26.                        
СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни. Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготовчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу. Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.



Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА
27.                        
Початок Другої світової війни. Воєнні дії в середині 1941-1942 рр.


28.                        
Воєнні дії в другій половині 1942-1943 рр. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору


29.                        
Воєнні дії в 1944 р. Завершення і підсумки Другої світової війни


30.                        
Світ після Другої світової війни


31.                        
Практичне заняття.Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.


32.                        
Узагальнення знань за розділом VІ «Передумови Другої світової війни» та розділом VІІ «Друга світова війна»



Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
33.                        
Освіта та наука. Література та мистецтво.Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.


34.                        
Підсумове узагальнення


35.                        
Підсумкова контрольна робота




Немає коментарів:

Дописати коментар