«Масляна, Масляна, яка ти маленька. Якби тебе сім неділь, а посту одненька»

12 лютого, у понеділок, починається Масляна. Триватиме тиждень, по 18 лютого включно. 19 лютого вступає в силу Великий піст. Триватиме аж до 8 квітня, до Великодня.
Кожен день Масляної у народі має свою назву.



12 лютого, перший день, — зустріч. Колись у цей день робилися крижані гірки.

13 лютого — загравання. Було прийнято водити ігри, пригощатися млинцями.

14 лютого — ласунка. Всі господині у цей день готують різні смаколики. Варять, печуть, смажать. На першому місці, звісно, млинці і вареники.

15 лютого — розгуляй. Гуляють з ранку до вечора. Водять хороводи, співають.

16 лютого — тещині вечори. Зяті з вечора запрошують до себе тещ і пригощають їх млинцями. А може, й чим міцнішим.

17 лютого — посиденьки зовиці. Невістка запрошує рідних до себе.

18 лютого — прощена неділя. У цей день просять прощення у всіх близьких за заподіяне зло. Цей день перед початком Великого посту вважається дуже світлим.

Масляна закінчується увечері 18 лютого, з першим дзвоном вечірнього богослужіння.

Це дуже давнє свято. Прийшло з язичницьких дохристиянських часів. Було пов’язане із сонцестоянням. Закінченням зими і приходом весни. Традиційна українська страва на цей тиждень — вареники. А кому більше до вподоби млинці, то що ж тут зробиш.

З приходом християнства початок Масляної став залежати від дати Великодня. Від дня Паски (8 квітня у 2018 році) віднімаємо 56 днів. 48 днів Великого посту і ще тиждень. Масляна завжди починається у понеділок.

За християнською традицією свято називається ще сирним тижнем або сиропусним. М’яса, перед постом, уже не можна їсти. Але вершки, масло, сир іще можна. Причому щодня, без постування у середу і п’ятницю. Але й сир, перед постом, треба відпускати.

Звідси й назва — сиропусний.

Свято, хоч і без м’яса, настільки смачне і добре, що, здається, якою б не була релігія, як би його не називали, збережеться. Зима минає, день збільшується. Борошно є. Що іще треба для щастя. Хіба що їсти і не товстіти.