Емпатія є комплексною м’якою навичкою, формування якої потрібно передбачити в освітньому процесі

Дітям про емпатію: міжнародний досвід розвитку м’якої навички

Навчання елементів емпатії під час освітнього процесу матиме позитивні наслідки для конкретного класу, а також добре вплине на здатність учнів бути частиною громади поза межами школи.

Згідно з концепцією НУШ, школа має готувати згуртовану спільноту активних і відповідальних громадян. Стати частиною такої спільноти допоможе емоційний інтелект, застосовувати який дитина має навчитися в шкільні роки. Окрім того, будь-яка ефективна взаємодія між людьми, уміння домовлятися та залагоджувати конфлікти неможливі без добре розвиненої емпатії.  Емпатія є фундаментом для формування емоційного інтелекту, саме тому її розвитку приділяють увагу в більшості країн світу.

Що таке емпатія?

Під емпатією розуміють здатність відчувати емоції інших людей, уявляти, що може думати чи відчувати хтось інший, усвідомлювати потенційні наслідки власних вчинків для життя інших людей.

Сучасні дослідники розрізняють два типи емпатії:

• афективна емпатія – відчуття і почуття, які в нас виникають у відповідь на емоції інших: це може бути віддзеркалення того, що відчуває ця людина, або просто відчуття стресу, коли ми стикаємося з чужим страхом чи занепокоєнням;
• когнітивна емпатія – наша здатність виявляти та розуміти емоції інших людей.

Елементарні форми емпатії спостерігають у приматів, собак і щурів. Виявлені докази генетичної основи емпатії, хоча доведено, що люди можуть розвинути чи обмежити свої природні емпатійні здібності.

Навіщо дітям навчатися емпатії

Навчання елементів емпатії під час освітнього процесу матиме позитивні наслідки для конкретного класу, а також добре вплине на здатність учнів бути частиною громади поза межами школами. 

Навчатися емпатії необхідно, тому що:

• емпатія формує позитивну культуру в класі: з її допомогою учні вчаться розуміти одне одного, що допомагає їм будувати дружні, довірливі стосунки;
• емпатія покращує результати навчання: учні, до шкільних програм яких включено навчання емпатії, показують кращі результати на іспитах;
• емпатія зміцнює спільноту далеко за межами школи: в одному класі можуть зустрітися діти з різних культур і соціально-економічних середовищ, а навички емпатії, які вони отримують у процесі навчання, дозволяють їм краще зрозуміти та пізнати одне одного й застосувати цей досвід за межами школи;
• емпатія готує учнів до лідерства: важлива якість керівника – уміння розуміти людей, а емпатія позитивно впливає на ефективність лідерства, оскільки зміцнює довіру між лідером і послідовниками, допомагає їм відчувати свою цінність.

Досвід Данії

У Данії емпатію вивчають як обов‘язкову частину шкільної програми з 1993 року. Це один з чинників, що допомагає попередити проблеми підліткового віку та робить мешканців країни одними з найщасливіших у світі. Уроки емпатії проводять раз на тиждень для учнів 6–16 років і вважають не менш важливими, ніж уроки англійської чи математики.

Протягом заняття учні обговорюють проблеми, що можуть стосуватися школи або будь-якої іншої сфери, намагаються разом з учителем знаходити їх розв’язання, співпереживаючи сторонам. Також присвячують час створенню гюґе – настрою затишку та комфортного спілкування з почуттям добробуту й задоволення.

Джессіка Александер – американка, яка виховує дітей у Данії, розповіла про свій досвід у книзі  «Данське виховання: посібник з виховання найщасливіших дітей у світі» та пояснила, як на практиці навчають емпатії в країні щасливих людей:

• колективна робота: понад половину завдань у школі виконують колективно, при чому діти вчаться не лише досягати успіху, а й допомагати іншим;
• правильна конкуренція: маленьких данців вчать конкурувати не з іншими, а лише з самим собою, тож не виокремлюють найкращих у навчанні, а мотивують удосконалюватися кожного;
• більше гри: вільна гра в Данії є офіційним освітнім інструментом з кінця ХІХ століття;
• спільне виконання проєктів: уже з молодшої школи діти виконують спільні проєкти, допомагають однокласникам з тих предметів, у яких вони є сильнішими, та отримують допомогу там, де мають слабкі місця – у  Данії вважають, що якою б сильною дитина не була в математиці, вона не буде успішною, якщо не навчиться співпрацювати з однолітками.

Міжнародна ініціатива «Коріння емпатії»

Мері Ґордон, відомий канадський педагог, запропонувала цікаву ініціативу – регулярно запрошувати до шкільних класів батьків чи матерів з малюками. За висновками авторки дослідження, спілкування з маленькими дітьми корисне для всіх дітей: суворі дітлахи починають посміхатися, неуважні краще зосереджуються, а сором‘язливі – розкриваються.   Експеримент також показав зниження агресії.

Позитивні результати ініціативи надихнули на створення міжнародної освітньої програми «Коріння емпатії» («Roots of Empathy»), яку вже використовують у тисячах шкіл Канади, США, Великої Британії, Нової Зеландії та інших країн.  

Емпатія на заняттях: розвиваємо комплексну м’яку навичку

Емпатія є складною та комплексною м’якою навичкою (soft skill). Навіть якщо спеціальні програми для її вивчення не передбачені, опанування її основ можна включити в освітній процес таким чином:

• уроки літератури: обговоріть з учнями літературних персонажів, які демонструють емпатію, і запропонуйте проаналізувати їхні відчуття; 
• заняття STEM: попросіть учнів уявити «користувача» проблеми чи товару, визначити його думки, почуття, цінності та потреби;
• ораторське мистецтво: запропонуйте учням, які готуються до виступу, проаналізувати свою аудиторію, її особливості й інтереси, використати це під час написання промови;
• виховна година: обговорюючи ситуації, які можуть виникнути, запропонуйте учням зіграти рольові сценарії й виявити емпатію до учасників.  

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту “Дружня школа”