Рада прийняла закон про вдосконалення підручників

Верховна Рада ухвалила закон, метою якого є вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості шкільної навчальної літератури.

Законом внесено зміни до закону «Про освіту», якими встановлено чіткі вимоги до якості навчальної літератури, що використовується в школах, а також механізми дотримання цих вимог.

Зокрема, для забезпечення якості навчальної літератури та її відповідності вимогам законодавства, здійснюватиметься експертиза навчальної літератури. Встановлено, що експертиза підручників має здійснюватися на засадах прозорості, доброчесності, фаховості та незалежності експертів.

Міністерство освіти і науки визначатиме установу, що організовуватиме здійснення експертизи, навчання експертів, здійснюватиме заходи щодо забезпечення якості експертизи та дотримання принципів академічної доброчесності.

Окрім того, експерти нестимуть відповідальність за доброчесність та якість їхніх експертних висновків у порядку, встановленому законодавством та угодами, укладеними з ними з МОН.

Здійснення експертизи підручників особами, які мають потенційний або реальний конфлікт інтересів не допускатиметься.

Підручники, у яких буде виявлена невідповідність принципам та вимогам законодавства, зможуть використовуватися в освітньому процесі виключно після усунення недоліків.

Також законом встановлено, що експертні висновки та рішення щодо використання навчальної літератури в освітньому процесі із зазначенням назви видання та імен експертів оприлюднюватимуться на офіційних сайтах з метою забезпечення їх доступності для всіх учасників освітнього процесу

Вітання. З Днем Святого Миколая

 

У День Cвятого Миколая
Я побажаю від душі
Довгих років та процвітання,
І шлю чудові привітання!
Добра і щастя, ще й любові!

Хай будуть дні всі пречудові!
Та рідні всі будуть здорові!
Яскравого життя і долі,
Щоб усього було доволі!

Тести. Мінойська палацова цивілізація

 https://docs.google.com/forms/d/1wOdPUzMQ_qgBB7bnZ4QawmS9NzyGyeXxNiPv95vyNJg/edit?usp=sharing

Тести. Природа та населення Давньої Греції

 

https://docs.google.com/forms/d/1k_zDlkx24ubdsdQl6eot9sR_dkhb31lmPc14bOx93lo/edit?usp=sharing

Яким має бути сучасний педагог?

 

Яким має бути сучасний педагог?

Нейропсихологиня Юлія Гордієнко нагадує, що нині чимало дітей мають певні труднощі з навчанням: пізно починають читати, не розуміють змісту прочитаного, важко засвоюють лічбу або письмо, швидко втомлюються, неуважні на уроках. Це так звані «легкі труднощі в навчанні». 

Ці труднощі рідко діагностують психологи чи лікарі, але такі проблеми добре видно в процесі навчання. Ключовим чинником для формування мотивації та самооцінки учня є кваліфікація, чуйність і терпимість педагога. Тому важливо, аби педагог добре розумів принципи педагогіки партнерства, особливості навчальної діяльності дітей, вмів грамотно взаємодіяти із цими труднощами, мав знання із нейропсихології».

«Хороший педагог – той, який чує і розуміє дитину, намагається знайти з нею точки дотику. Це педагог, який не просто гарно знає свій предмет, але й захоплюється ним. Лише тоді він зможе надихнути своїх учнів і дати їм певні знання», – каже засновниця і директорка «Лісової школи», а також садочків «Dolonki Сlub» і «Лісового садочка» в Боярці на Київщині Вікторія Островська. 

Як фахівчиня з підвищення кваліфікації педагогів у дошкільному вихованні та галузі взаємодії дитини та природи, організації умов для розвитку дітей у природному середовищі, Вікторія Островська приділяє чимало уваги просвітництву серед колег та батьків:

«Просвітницька діяльність для батьків має бути системною. Педагогіка дуже багато уваги приділяє взаємодії із сім’єю, бо це дійсно важливо. З огляду на різні обставини, батьки часто не мають часу для отримання інформації. Тому, скажімо, раз на місяць вчитель може приділити годину на батьківських зборах, аби пояснити їм певні сучасні підходи, методи виховання, прокомунікувати зміни, реформи тощо», – пояснює Вікторія Островська.

На її переконання, часто батьки не підтримують ці реформи лише тому, що не мають достатньо знань і розуміння в галузі освіти. Якщо ж вони будуть отримувати таку інформацію систематично, їм стане легше довіряти вчителю. 

«Упродовж попереднього навчального року ми проводили тривалий тренінг для педагогів “Як говорити, щоб діти слухали”. Він дуже сподобався нашій команді, і ми навіть отримали запити від батьків щодо такого навчання. Тренінг мав великий успіх:  нам вдалося створити довірливу атмосферу, отримати нові знання, підтримати одне одного. Тому цього навчального року в планах організувати батьківський клуб і щомісяця впродовж двох-трьох годин обговорювати спільні, актуальні для нас теми», – розповідає Вікторія Островська. 

Труднощі комунікації

На думку Вікторії Островської, успішний діалог між педагогами та батьками розпочинається з цінностей: якщо вони спільні, взаємодіяти буде простіше. Якщо ні – це більш проблематично. У такій ситуації важливу роль буде відігравати авторитет учителя.

Якщо виникає проблема, педагог радить діяти за таким алгоритмом:

• учитель намагається вирішити її самостійно шляхом тісного контакту з дитиною;
• якщо проблема виявилася глибшою – до її обговорення залучаємо батьків;
• якщо між дітьми виник конфлікт – запрошуємо батьків і всіх учасників конфлікту та влаштовуємо круглий стіл: зазвичай у такому форматі непорозуміння вирішуються дуже легко;
• якщо це проблема однієї дитини (агресія, булінг тощо) – починаємо працювати з родиною: агресія не з’являється просто так, потрібно зрозуміти її джерело;
• якщо батьки не хочуть взаємодіяти – шукаємо інші шляхи.

Нейропсихологиня Юлія Гордієнко погоджується з тим, що криза в діалозі між педагогами та батьками – це точка росту для всіх його учасників.

«Дуже важливо не ігнорувати її й не намагатися швидко залагодити. Натомість проаналізувати: в чому вона полягає, чому стало важко спілкуватися, коли розпочалося непорозуміння? А головне — що я (вчитель / батько / директор школи) можу зробити для того, аби вирішити ці труднощі. Якщо першопричину кризи чи конфлікту вдалося знайти, можна шукати нові поведінкові стратегії, обирати інші варіанти співпраці, основний критерій якої — взаємоповага, готовність чути опонента, екологічність. Утім, іноді правильним рішенням буде завершення діалогу», – наголошує Юлія Гордієнко.

Як запобігти вчительському вигоранню? 

Педагог поєднує в собі багато ролей: наставника, психолога, партнера, комунікатора тощо. Учитель – це суспільна місія, яка вже підтримує людину, – переконана Вікторія Островська. Водночас, як спеціаліст допоміжної професії, він найбільш схильний до вигорання, адже віддає набагато більше енергії, сил, включення, ніж отримує сам.

«Дуже важливо, аби педагоги вміли дозувати своє навантаження. За цим стежить керівник. Якщо ми не вміємо регулювати міру навантаження та відпочинку, обов’язково емоційно вигораємо. Тому насамперед важливо сформувати комфортне навантаження. Якщо людина не встигає “перезавантажитися”, вона емоційно вигорить у перспективі кількох місяців, а це, у свою чергу, небезпечно і для дітей, і для шкільного колективу. Виходити зі стану вигорання набагато складніше, ніж його попередити», – резюмує Вікторія Островська. 

Співпраця між учителями та батьками важлива для успішної інтеграції дитини в шкільне життя. Вона сприяє особистісному розвитку дитини та полегшує її навчання. 

 

Знання критеріїв оцінювання завдань відкритого типу на ЗНО допоможе якісно їх виконати

Критерії оцінювання завдань відкритого типу на ЗНО

У 2022 році одними з найважливіших завдань тестів ЗНО залишаються відкриті тестові завдання з розгорнутою відповіддю. Такі завдання включені до тестів з української мови та літератури, іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська), а також математики.

У мовних тестах це завдання полягає у написанні власного висловлення та коротких письмових відповідей. У тесті з математики передбачається розв’язування задач.

Оцінювання та нарахування балів за виконання відкритих тестових завдань з розгорнутою відповіддю здійснюється під час перевірки бланків відповідей «Б» екзаменаторами відповідно до Схем оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю, що ухвалені Українським центром оцінювання якості освіти.

Під час оцінювання завдань відкритого типу враховуються наступні складові: логічність, послідовність, структурованість та зв’язність викладу, змістове наповнення.

Окрім того, для мовних тестів враховується грамотність, а також лексична, граматична та стилістична довершеність. У математиці враховується наявність кінцевої правильної відповіді.

Українська мова. Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю з української мови складається з основи (умови завдання) та передбачає створення учасником ЗНО власного аргументованого висловлення на дискусійну тему. Максимально можлива кількість балів за таке завдання – 20. Перевірка висловлення здійснюється за 6 основними критеріями. Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з української мови можна за посиланням.

Українська мова та література. У тесті з української мови та літератури пропонується 3 відкритих завдання з короткою письмовою відповіддю та 1 завдання з розгорнутою відповіддю. Завдання відкритої форми з короткою письмовою відповіддю (№ 64–66) передбачає надання короткої письмової відповіді учасником зовнішнього незалежного оцінювання в бланку відповідей В за змістом тексту для читання, наведеним у сертифікаційній роботі. Максимально за виконання одного такого завдання можна набрати 2 бали, тобто всього 6 балів за 3 завдання.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№ 67) передбачає надання розгорнутої письмової відповіді учасником зовнішнього незалежного оцінювання в бланку відповідей Б. Максимально можлива кількість балів за таке завдання – 20.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдань відкритого типу з української мови та літератури можна за посиланням.

Математика. У сертифікаційному зошиті з математики у 2022 році пропонується 12 завдань відкритого типу.

Завдання № 21–24 – структуровані завдання відкритої форми з короткою відповіддю, які складаються з основи та двох частин і передбачають розв’язування задачі. Максимально за 1 таке завдання можна набрати 2 бали, усього 8 балів за 4 завдання.

Завдання № 25–29 – неструктуровані завдання відкритої форми з короткою відповіддю, які складаються з основи та передбачають розв’язування задачі. Неструктуроване завдання оцінюється в 0 або 2 бали, максимально за виконання 5 завдань можна набрати 10 балів.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№30–32) складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання в бланку відповідей Б і навів усі етапи розв'язання й обґрунтував їх, зробив посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, проілюстрував розв’язання задачі рисунками, графіками тощо. Максимально за ці завдання з математики можна набрати 4 бали (за завдання №31) та 6 балів (завдання № 30, 32).

Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюються відповідно до затверджених критеріїв оцінювання. Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з математики можна за посиланням.

Іноземні мови. Завдання відкритого типу з будь-якої іноземної мови складається з основи та передбачає створення учасником ЗНО власного висловлення (особистого чи офіційного листа) відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. За його виконання учасник може набрати від 0 до 14 балів. Оцінювання відбувається за критеріями змісту та мовного оформлення.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з англійської мови можна за посиланням

 

Мотивація – запорука успішного навчання, і вчитель має знати, як підвищити й підтримувати її в класі

Як підтримувати мотивацію учнів: 21 проста ідея

Навіть коли діти вчаться за найкращими підручниками і з використанням найсучасніших освітніх технологій, це не принесе результату, якщо в них немає достатньої мотивації до навчання. Внутрішня і зовнішня мотивація – це ключовий чинник успішності навчання на всіх етапах. 

Учителі можуть підтримувати таку мотивацію у своїх учнів. Звичайно, зробити це непросто: у кожної дитини різна мотивація, і для того, щоб сформувати її в класі, може знадобитися багато часу та зусиль. Навіть досвідченим учителям іноді буває важко підтримувати мотивацію. 

Незалежно від того, чи робите ви перші кроки в навчанні дітей чи вже маєте досвід, ви можете використовувати певні методи, щоб мотивувати дітей і розвивати їхній потенціал.

21 спосіб мотивувати учнів до навчання

1. Дайте дітям відчуття контролю

Хоча керівництво вчителя важливе для того, щоб зберегти мотивацію дітей, іще кращий спосіб – дати їм певний вибір і контроль над процесом навчання. Наприклад, ви можете пропонувати учням завдання на вибір або дозволити самостійно вибрати тему для проєкту. Це дасть їм відчуття контролю і спонукатиме робити більше.

2. Чітко формулюйте цілі навчання

Учні можуть відчувати фрустрацію під час уроку, якщо вони не знають кінцеву мету. Щоб зберігати мотивацію до навчання, діти мають знати, чого від них очікують. На початку навчального року озвучте учням правила, цілі та свої очікування від їхньої роботи. Так діти чітко знатимуть, над чим їм потрібно працювати.

3. Створюйте безпечне середовище

Хоч учні мають розуміти, що в їхніх дій є наслідки, позитивне підкріплення мотивує їх набагато краще, ніж погрози. Коли вчителі створюють для учнів безпечне, сприятливе середовище, демонструють свою віру в їхні здібності, у дітей підвищується мотивація до навчання.

Зрештою діти прагнуть до того, щоб виправдати очікування дорослих. Тому зосередьтеся на тому, що їм можна, а не на тому, чого не можна.

4. Міняйте обстановку

Клас – це найкраще місце для проведення навчального процесу. Однак коли учні кожен день проводять за партою, їм може стати нудно. Щоб повернути інтерес до предмета чи до навчання загалом, не обмежуйте дітей стінами класу. 

Ходіть із ними на екскурсії, запрошуйте гостей, щоб вони виступили перед класом, або просто проводьте дослідження з окремих тем у бібліотеці. Мозок любить нове, і нова обстановка може стати для учнів саме тим, що потрібно для додаткової мотивації.

5. Пропонуйте учням різноманітний досвід

Учні по-різному сприймають навчальний матеріал. Одні діти краще засвоюють його на практиці. Інші люблять дізнаватися інформацію з книжок або працювати в групах. 

Щоб підтримувати мотивацію всіх учнів у класі, комбінуйте методи навчання. Так діти з різними вподобаннями зможуть зосередитися на тому, що їм більше до душі. Це дасть змогу зберегти інтерес до предмета й залишатися залученими.

6. Установіть позитивну конкуренцію

Конкуренція в класі – це не завжди погано. У деяких випадках вона мотивує учнів краще працювати. Постарайтеся створити позитивну конкуренцію в класі – використовуйте для цього групові ігри на знання навчального матеріалу чи інші методи.

7. Використовуйте винагороди

Усім подобається отримувати нагороди за досягнення. Тому за допомогою різних винагород вам удасться підвищити мотивацію учнів. 

Як винагороду ви можете використовувати наліпки або похід усім класом в кіно. Це змусить дітей працювати старанніше й прагнути до нових досягнень. Враховуйте потреби учнів у класі, щоб визначити підходящу нагороду.

8. Покладайте на учнів відповідальність

Коли ви покладаєте на учнів певні обов’язки в класі, це їх об’єднує і мотивує. Більшість із них сприймає такі обов’язки як привілей, а не як роботу, тому вони працюють старанно. Буде корисно давати такі обов’язки всім учням по черзі, щоб кожен відчував себе важливим і цінним.

9. Дозвольте учням працювати разом

Можливо, не всі учні люблять групову роботу. Однак багатьом із них подобається виконувати завдання, проводити експерименти й працювати над проєктами разом з іншими учнями. 

Соціальна взаємодія мотивує дітей на досягнення навчальних цілей. Однак водночас ви маєте стежити за тим, щоб групи були збалансованими й усі учні виконували однакову кількість роботи.

10. Хваліть учнів за їхні досягнення

Жоден спосіб мотивації не працює так добре, як похвала. Навіть у дорослому віці ми потребуємо похвали й визнання, тим більше це потрібно дітям. 

Мотивація учнів зростає, коли вчитель публічно хвалить їх за добре виконану роботу.

11. Спонукайте учнів до самоаналізу

Більшість дітей хоче досягти успіху, їм просто потрібна допомога, щоб зрозуміти, що для цього потрібно зробити. 

Один зі способів мотивувати учнів – дати їм змогу подивитися на себе збоку й побачити свої сильні та слабкі сторони. Для учнів це краще, ніж критика чи похвала від учителя, бо це дає їм почуття відповідальності за досягнення поставлених цілей.

12. Показуйте учням хороший приклад

Щоб розвинути в дітей інтерес до навчання, покажіть їм приклад. Коли ви самі захоплені предметом, інтерес дітей теж зросте. І цей простий спосіб дійсно працює!

13. Пізнайте своїх учнів

Пізнати своїх учнів – це не означає просто запам’ятати їхні імена. Діти мають бути впевнені в тому, що вчитель щиро цікавиться ними й піклується про них і про їхні успіхи. 

Коли учні відчувають, що їх цінують, вони почуваються в безпеці. Це мотивує їх працювати старанніше, бо вони прагнуть отримати похвалу від того, хто поважає їхні особистості.

14. Враховуйте інтереси учнів

Коли ви цікавитеся життям своїх учнів, це дає вам додаткові переваги. Ви можете пов’язати навчальний матеріал з інтересами дітей або з їхнім життєвим досвідом. Це дасть змогу зробити навчальний матеріал цікавішим і зрозумілішим для дітей, а також підвищить їхню мотивацію.

15. Допомагайте учням знайти внутрішню мотивацію

Коли ваші методи навчання мотивують учнів – це чудово. Однак не менш важливо навчити дітей відшукувати внутрішню мотивацію. 

Коли ви допомагаєте їм знаходити власні причини виконувати навчальні завдання, старанно працювати – це найкраще, що ви можете їм дати. Особистою мотивацією учнів може бути інтерес до предмета, прагнення вступити до університету і т. д.

16. Допомагайте учням справлятися з тривогою

Деяких учнів дуже турбує те, що в них можуть виникнути проблеми в навчанні, тому це стає самоздійснюваним пророцтвом. Дайте зрозуміти таким учням, що труднощі в навчанні – це ще не кінець світу. Пропонуйте дитині підтримку незалежно від її успіхів у навчанні та стежте за тим, щоб вона не відчувала себе пригніченою і, зрештою, не здалася.

17. Ставте високі, але досяжні цілі

Якщо ви не піднімаєте планку в навчанні для ваших учнів, зазвичай вони не будуть прагнути більшого. Діти люблять, коли їм дають виконати завдання самостійно. Якщо вони вірять, що зможуть досягти поставленої мети, то намагатимуться виправдати ваші очікування. Тому не бійтеся підвищувати очікування і ставити все вищі й вищі цілі.

18. Давайте учням зворотний зв’язок і пропонуйте можливості для розвитку

Діти, які відчувають труднощі з навчанням, іноді можуть почуватися нездібними, і від цього їхня мотивація пропадає. У таких ситуаціях дуже важливо, щоб учитель давав учням зворотний зв’язок. 

Учень має точно знати, у чому він помилився і як може не припуститися таких хиб наступного разу. Це допоможе йому зберегти мотивацію до наполегливої ​​роботи.

19. Відстежуйте прогрес учнів

Іноді учні не розуміють, як далеко вони просунулися у виконанні того чи того завдання. Особливо це стосується предметів, з якими в них виникли труднощі. 

Відстеження прогресу у вивченні предметів корисне і для вчителя, і для дітей. Педагоги використовують цей метод для того, щоб наочно побачити, як розвиваються навички кожного учня протягом року.

20. Додайте веселощів у навчальний процес

Звісно, не варто перетворювати всі уроки в гру або розвагу. Однак ті учні, які вважають школу місцем, де вони весело проводять час, більш мотивовані до навчання, ніж ті, хто вважає школу нудним обов’язком. 

Якщо ви додасте трохи веселих занять у ваші уроки, це допоможе учням, яким нелегко дається навчання, залишатися залученими і зробить клас дружелюбним і привабливим місцем для всіх.

21. Забезпечуйте учням можливості для досягнення успіху

Навіть найкращі учні можуть бути в стані фрустрації, коли відчувають, що їхні досягнення не визнають, або коли перед ними стоїть дуже складне завдання. Переконайтеся, що всі діти мають змогу проявити свої сильні сторони і відчувають себе цінними й залученими в життя класу. Так їхня мотивація до навчання буде високою.

Давній Китай. Давня Індія. Заморочки

 

     

https://jamboard.google.com/d/1ScMEHkrlHDeY4w5k6p0YLiSQVE0se7n1f52TKbuslB0/edit?usp=sharing

Портфоліо вчителя

 

Портфоліо вчителя

 

Узагальнення і систематизація педагогічних досягнень

«Портфоліо» в перекладі з французької означає «викладати», «формулювати, «нести» і «лист», «сторінка або «досьє», «збірник досягнень»; у перекладі з італійської - «папка з документами», «папка спеціаліста». (Словник іноземних слів). Кожним педагогом в рамках спільної методичної теми ведеться власне дослідження за індивідуальною темою. Результати цієї робот узагальнюються на засіданнях шкільних і міських методичних об’єднань, публікуються статті в збірках і педагогічних виданнях. У кожного вчителя є науково-методична тека (портфоліо), в якій зібрана по розділах вся інформація про діяльність педагога, його досягнення, хід роботи над дослідницькою темою. Згідно сучасних словників, портфоліо - це повна збірка власних досягнень, своєрідне досьє. портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вчителем у всіляких видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Вимоги до оформлення портфоліо і принцип роботи

1.   Системність і регулятивність самомоніторингу

2.   Достовірність

3.   Об’єктивність

4.   Націленість автора на самовдосконалення

5.   Структуризація матеріалів, логічність і лаконічність усіх письмових пояснень

6.   Акуратність і естетичність оформлення

7.   Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів

8.   Наочність результатів роботи

9.   Технологічність

Основна мета портфоліо - оцінювання роботи вчителя за темою самоосвіти, характеру його діяльності, відстежування творчого і професійного зростання вчителя, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). Структура портфоліо може бути різною.

Пропонуємо можливі розділи портфоліо

РОЗДІЛ 1. Даний розділ включає матеріали, що відображають досягнення вчителя в різних областях:

·         прізвище, ім'я, по батькові, рік народження;

·         освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);

·         трудовий і педагогічний стаж роботи в даному навчальному закладі;

·         підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць; проблематика курсів);

·         копії документів, що підтверджують наявність вчених і почесних звань і ступенів;

·         найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки;

·         дипломи різних конкурсів;

·         інші документи на розсуд того, хто атестується.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального професійного розвитку педагога.

РОЗДІЛ 2. Результати педагогічної діяльності. У цей розділ поміщаються:

·         матеріали про результати освоєння учнями навчальних програм і сформованості знань, умінь і навичок;

·         порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі контрольних зрізів знань, участі вихованців у шкільних та інших олімпіадіх, конкурсах;

·         результати поміжної і підсумкової атестації учнів;

·         інформація про наявність медалістів;

·         відомості про вступ до вузів і т.п.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вчителя, що атестується, за певний період.

РОЗДІЛ 3. Науково-методична діяльність. Цей розділ містить методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

·         обґрунтування вибору того, хто атестується, навчальної програми і комплекту навчально-методичної літератури;

·         обґрунтування вибору освітніх технологій;

·         обґрунтування вживання в своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів;

·         використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку;

·         робота в методичному об’єднанні, співпраця з районним методичним кабінетом, вузами та іншими установами;

·         участь у професійних і творчих педагогічних конкурсах;

·         участь у методичних і предметних тижнях;

·         організація і проведення семінарів, «круглих столів», «майстер-класів» тощо;

·         розробка авторських програм;

·         проведення наукових досліджень;

·         підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті;

·         інші документи

РОЗДІЛ 4. Позаурочна діяльність. Розділ містить документи:

·         список творчих робіт, рефератів навчально-дослідницьких робіт, проектів, виконаних учнями по предметах;

·         список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів та інше;

·         сценарії позакласних заходів, фотографії і електронні носії із записом проведених заходів (виставки, екскурсії, брейн-ринги, усні журнали, КВК тощо);

·         програми роботи гуртків і факультативів;

·         інші документи, що стосуються позаурочної діяльності вчителя

РОЗДІЛ 5. Навчально-матеріальна база. У цьому розділі поміщається виписка з паспорту навчального кабінету (при його наявності):

·         список словників та іншої довідкової літератури по предметах;

·         список наочних посібників (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети тощо);

·         наявність технічних засобів навчання (телевізор, музичний центр, DVD тощо);

·         наявність комп’ютера та комп’ютерних засобів навчання (програми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники і т.п.);

·         аудіо- і відео посібники;

·         наявність дидактичного матеріалу, збірок завдань, вправ, приклади рефератів і творів;

·         показники якості навченості учнів; інші документи за бажанням вчителя.

Коментар до портфоліо мати бути вдумливим, таким, що відображає власні думки вчителя відносно його діяльності, дає повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, пояснювальної записки тощо. Підходи до побудови портфоліо можуть бути різноманітними залежно від індивідуальних особливостей учителя. Важливо, щоб вчитель проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об’єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення вищих результатів.