Арифметика поезії: Сергій Жадан у цифрах і цитатах

Арифметика поезії: Сергій Жадан у цифрах і цитатах

Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.

Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,
хто живе за тими дверима, до яких підходять її ключі,
чому вона нічого не може згадати й звідки в неї всі ці знання.
Якби наряд перевірив її кишені – хтось би точно отримав нове звання.

Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,
чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.

Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.

Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла слово любов, я бачив кров на її зубах.

Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.

У Сергія Жадана 12 поетичних збірок, а надрукованих віршів — 365, як днів у році. Ми прочитали все, обрали 16 важливих і часто вживаних слів, а потім порахували, скільки разів трапляється кожне з них у віршах.

У кінці серпня у Сергія Жадана вийшла нова поетична збірка — «Тамплієри». У віршах трапляються вже знайомі святі, там багато любові й пам’яті, риб і птахів. Сам автор не боїться повторюватися і говорить про це так: «Повтори зумовлені особливостями авторського творчого методу. В цьому житті мене цікавить не так багато речей. За великим рахунком останні двадцять років я пишу про дерево, що росте у мене за вікном». Ось які слова найчастіше трапляються у його віршах і скільки разів.

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ЖИТТЯ — 213        

Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя

«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»

ЛЮБОВ — 117

Нам з тобою не лишилося нічого.

Крім любові, звісно. 

Крім любові.

«Сніг заносить залізничні перегони»

 СМЕРТЬ — 198

Смерть твоя — невелика втрата,

просто змінюється оператор,

й повільно зникають вхідні дзвінки.

«Він був листоношею в Амстердамі»

 

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ВІРА — 40

Тому, хто боїться — потрібна віра

Тому, хто любить — достатньо пам'яті

«літо лишило тобі високу пшеницю»

ПАМ’ЯТЬ  (і похідні дієслова) — 152

два-три роки золотого підліткового завмирання

в серпневій траві, розтрачування монет на різну

отруту і все — пам'ять заповнює те місце в тобі,

де знаходилась ніжність.

«Паприка»

ВІЙНА — 26

Війна мене навчила не говорити про втрати.

З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.

«Я знав священика, який був у полоні»

 

БАТЬКІВЩИНА/ВІТЧИЗНА — 33

Батьківщина — це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.

«Як ми будували свої доми?»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

МІСТО — 215

Ми говоримо про міста, у яких ми жили

і які відходили в ніч, мов кораблі в зимове море,

про міста, які раптом утратили

здатність опиратись.

«Камені»

 РІКА — 100

Ріки — це назви, солодка вохра фонетики, яка

налипає зі слиною до язика…

«Колаборанти»

ДЕРЕВО — 83

…а дерева взимку,

як жінки після розлучення, —

тепле коріння переплітається

з холодним корінням,

тягнеться в темряву,

потребує світла.

«Найкраще, що було цієї зими»

СНІГ — 108

...сніг входить до міста так, як під шкіру входить любов.

Глибоко.

До крові.

До сухожиль.

«і вже коли ти спиш, починається сніг»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

РИБА — 79

… і риби на пательні лежать ніби

коханці на розпеченому серпневому ліжку…

«Музика для товстих»     

ПТАХ — 93

Сполохані вітром птахи,

заспокоївшись, займають свої місця

в проміжках поміж ударами її серця…

«Польський рок»

ПЕС — 30

… і ти робила все навпаки,

і слухала вночі голоси,

й брали цукор із твоєї руки

трамваї, ніби домашні пси.

«Доки минала і ця весна…»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ГОЛОС — 141

…ти просто ще один голос в її житті:

можливо, найбільш різкий, можливо, найбільш виразний.

Можливо, вона ставиться до нього, як до свого.

Можливо, вона взагалі не вирізняє його.

Тим більше не зрозуміло, що вас тримає разом.

«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»

МОВА — 43

Мова зникає тоді, коли нею не говорять про любов 

«Як ми будували свої доми»

У підсумку

Найчастіші:

МІСТО — 215

ЖИТТЯ — 213

СМЕРТЬ — 198

ПАМ’ЯТЬ і її дієслова — 152

ГОЛОС — 141

У результаті: найчастіше трапляються міста, життя більше, ніж смерті, а голос і пам’ять у середньому з’являються майже в кожному третьому вірші.  Коли ж ми запитуємо, чому у віршах так багато води — рік і риб, Сергій Жадан відповідає: «В якомусь іншому — кращому — житті я мав би жити у портовому місті. Мені здається, письменник, що живе у місті без порту, немає в літературі жодних шансів».