середа, 9 грудня 2020 р.

Шмигаль: усі заклади освіти країни підуть на канікули з 8 до 24 січня

 

Шмигаль: усі заклади освіти країни підуть на канікули з 8 до 24 січня

З 8 до 24 січня 2021 року в Україні будуть запроваджені посилені карантинні обмеження


Шмигаль: усі заклади освіти країни підуть на канікули з 8 до 24 січня

З 8 до 24 січня 2021 року в Україні будуть запроваджені посилені карантинні обмеження, що також стосуватимуться роботи закладів освіти.

Про це під час засідання Кабінету Міністрів повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, під час проведення заходу «Зимові канікули заради безпеки» будуть відправлені на канікули всі заклади освіти.

Обмеження не стосуватимуться лише закладів дошкільної освіти.

«Це робиться для того, аби не допустити розгортання нової хвилі захворюваності, що може наступити, зокрема і після новорічних свят. Тобто посилені карантинні обмеження будуть вводитись для того, аби розірвати ланцюг захворюваності, який може сформуватися протягом свят», - наголосив Шмигаль.

Карантинні обмеження також стосуватимуться заборони на роботу кафе, ресторанів і барів, магазинів непродовольчих товарів, а також торгівельно-розважальних центрів.

Окрім того, буде діяти заборона на проведення розважальних, рекламних, спортивних, культурних та інших масових заходів на зазначений період.

Водночас робота громадського транспорту припинятися не буде.

Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО

 

Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО

Відповідальність за порушення процедури проходження або проведення зовнішнього оцінювання


Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО

Учасник зовнішнього незалежного оцінювання може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Спілкування з іншими учасниками. Абітурієнт може бути позбавлений права на продовження роботи над тестом, якщо в аудиторії де проводиться тестування він заважає іншим абітурієнтам працювати над тестом або спілкується з іншими абітурієнтами, або передає їм будь-які предмети чи матеріали.

Засоби зв’язку. Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.

Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші засоби зв'язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, засоби, предмети, прилади) залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.

Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити тестування за наявності навіть вимкненого телефону. Також робота абітурієнта може бути анульована вже після проходження тестування, якщо з’ясується, що він мав при собі телефонний апарат під час виконання тесту.

Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо).

Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.

Запізнення
. Допуск до пункту тестування розпочинається за 45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.

Рішення про припинення роботи над тестом.
 Рішення про припинення роботи абітурієнта над тестом приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт тестування і старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії – черговим).

Додаткові платні тести ЗНО розширять можливості вступників, – УЦОЯО

 

Додаткові платні тести ЗНО розширять можливості вступників, – УЦОЯО

Можливість складати додаткові предмети ЗНО розширить можливості для випускників


Додаткові платні тести ЗНО розширять можливості вступників, – УЦОЯО

Запровадження можливості складати додаткові тести ЗНО за власні кошти розширить можливості випускників, оскільки дозволить складати понаднормову кількість предметів.

Про це йдеться в роз'ясненні Українського центру оцінювання якості освіти через поширення інформації в соціальних мережах і деяких ЗМІ про «запровадження платного ЗНО».

В УЦОЯО зазначають, що проєктом змін до Порядку проведення ЗНО справді передбачено запровадження можливості складати ЗНО за кошти фізичних або юридичних осіб.

Водночас в Українському центрі оцінювання якості освіти наголошують, що ця норма тільки розширить можливості здобувачів освіти.

«Так, наприклад, у 2020 році учасники обирали до чотирьох предметів ЗНО, якби ця норма вже була чинною, учасники змогли б складати чотири предмети ЗНО за кошти держави і ще до семи предметів за власні кошти. У поточному році Міністерство освіти і науки України дозволило учасникам складати до п’яти навчальних предметів, тобто понаднормовими були б шостий, сьомий та інші навчальні предмети», - повідомляють в УЦОЯО.

Водночас у Центрі повідомили, що з огляду на комплексність питання про надання платних послуг бюджетними установами брати участь у платному ЗНО учасники зможуть не раніше 2022 року.

«Наголосимо на тому, що кількість предметів ЗНО, які можна складати за кошти держави, завжди буде уможливлювати доступ громадян до омріяних закладів вищої освіти. А норма, про яку йдеться, розширить можливості громадян, які захочуть спробувати свої сили з багатьох навчальних предметів», - підкреслили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Ігор Лікарчук: три особливості освітньої бюрократії

 

Ігор Лікарчук: три особливості освітньої бюрократії

Основний продукт життєдіяльності органів управління освітою – різноманітні папери


Ігор Лікарчук: три особливості освітньої бюрократії

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти. 

Найосновнішим продуктом життєдіяльності органів управління освітою України є різноманітні накази, інструкції, плани, програми, рекомендації.

Одні з них – кращі, інші – гірші. Одні із галузі фантастики, а інші – глибоко заземлені в радянське минуле... Скільки їх було написано, затверджено, зареєстровано – ніхто ніколи не порахує.

Цей процес продукування подібного продукту в українському освітньому вимірі має три особливості. Перша та, що ніхто із авторів, як і тих, хто затверджує чи підписує накази, рішення, розпорядження, ніколи не ніс і несе ніякої відповідальності за свій підпис. Незважаючи на те, що від цього підпису залежать долі тисяч людей і ефективність витрачання гігантських сум бюджетних коштів. І не знаю жодного прикладу з історії освітньої системи України, коли б хтось публічно визнав, що йому соромно за те чи інше прийняте рішення. Дуже показовий приклад - видання підручників за бюджетні кошти з відвертими дурницями в змісті...

Друга особливість та, що, приймаючи те чи інше рішення, підписуючи той чи інший наказ, розпорядження і т. ін. в освіті, ніхто не обраховує можливі бюджетні видатки на реалізацію цього рішення, не прогнозує результати, не прораховує ризики та можливі негативні, як і позитивні, наслідки. Один із останніх прикладів, що підтверджує такий висновок, – створення в закладах загальної середньої освіти внутрішніх систем забезпечення якості освіти, як абсолютно формального утворення...

Третя особливість: відсутня система контролю за виконанням уже прийнятих рішень, підписаних наказів, виданих інструкцій тощо. Формально вона, можливо, й існує. Але на практиці її немає. Більше того, кожен новий керівник поспішає відмежуватися від рішень, прийнятих попередниками. А зважаючи на те, що освітні керманичі в нашій державі змінюються дуже швидко, то і доля дуже багатьох рішень уже на другий день після їхнього затвердження стає очевидною. Недарма у досвідчених керівників закладів освіти давно існує практика: «Не поспішайте виконувати рішення «вищестоящих». Не виключено, що завтра їх не потрібно буде виконувати»...

Тобто, система прийняття рішень заздалегідь націлена на те, що вони виконані не будуть. Але цього ніхто визнавати не хоче. І для підтвердження – один із прикладів нашого освітнього сьогодення: прийняті рекомендації та затверджені інструкції щодо організації дистанційного навчання не підтверджені забезпеченням педагогів відповідним обладнанням для його проведення...

Цю тему можна продовжувати розвивати дуже довго. Бо вона для нашої системи освіти вічна. Незважаючи на те, що змінюються міністри освіти, їхні заступники, керівники місцевих органів управління освітою. І всі вони найважливішим завданням бачать щось розробляти, змінювати, реформувати, затверджувати, підписувати... Але в результаті – все йде по колу... Чи не тому все частіше згадую слова Г. Сковороди: «Не вчіть яблуню родити яблука, краще відженіть від неї свиней...»

Арифметика поезії: Сергій Жадан у цифрах і цитатах



Арифметика поезії: Сергій Жадан у цифрах і цитатах

Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.

Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,
хто живе за тими дверима, до яких підходять її ключі,
чому вона нічого не може згадати й звідки в неї всі ці знання.
Якби наряд перевірив її кишені – хтось би точно отримав нове звання.

Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,
чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.

Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.

Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла слово любов, я бачив кров на її зубах.

Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.

У Сергія Жадана 12 поетичних збірок, а надрукованих віршів — 365, як днів у році. Ми прочитали все, обрали 16 важливих і часто вживаних слів, а потім порахували, скільки разів трапляється кожне з них у віршах.

У кінці серпня у Сергія Жадана вийшла нова поетична збірка — «Тамплієри». У віршах трапляються вже знайомі святі, там багато любові й пам’яті, риб і птахів. Сам автор не боїться повторюватися і говорить про це так: «Повтори зумовлені особливостями авторського творчого методу. В цьому житті мене цікавить не так багато речей. За великим рахунком останні двадцять років я пишу про дерево, що росте у мене за вікном». Ось які слова найчастіше трапляються у його віршах і скільки разів.

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ЖИТТЯ — 213        

Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя

«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»

ЛЮБОВ — 117

Нам з тобою не лишилося нічого.

Крім любові, звісно. 

Крім любові.

«Сніг заносить залізничні перегони»

 СМЕРТЬ — 198

Смерть твоя — невелика втрата,

просто змінюється оператор,

й повільно зникають вхідні дзвінки.

«Він був листоношею в Амстердамі»

 

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ВІРА — 40

Тому, хто боїться — потрібна віра

Тому, хто любить — достатньо пам'яті

«літо лишило тобі високу пшеницю»

ПАМ’ЯТЬ  (і похідні дієслова) — 152

два-три роки золотого підліткового завмирання

в серпневій траві, розтрачування монет на різну

отруту і все — пам'ять заповнює те місце в тобі,

де знаходилась ніжність.

«Паприка»

ВІЙНА — 26

Війна мене навчила не говорити про втрати.

З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.

«Я знав священика, який був у полоні»

 

БАТЬКІВЩИНА/ВІТЧИЗНА — 33

Батьківщина — це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.

«Як ми будували свої доми?»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

МІСТО — 215

Ми говоримо про міста, у яких ми жили

і які відходили в ніч, мов кораблі в зимове море,

про міста, які раптом утратили

здатність опиратись.

«Камені»

 РІКА — 100

Ріки — це назви, солодка вохра фонетики, яка

налипає зі слиною до язика…

«Колаборанти»

ДЕРЕВО — 83

…а дерева взимку,

як жінки після розлучення, —

тепле коріння переплітається

з холодним корінням,

тягнеться в темряву,

потребує світла.

«Найкраще, що було цієї зими»

СНІГ — 108

...сніг входить до міста так, як під шкіру входить любов.

Глибоко.

До крові.

До сухожиль.

«і вже коли ти спиш, починається сніг»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

РИБА — 79

… і риби на пательні лежать ніби

коханці на розпеченому серпневому ліжку…

«Музика для товстих»     

ПТАХ — 93

Сполохані вітром птахи,

заспокоївшись, займають свої місця

в проміжках поміж ударами її серця…

«Польський рок»

ПЕС — 30

… і ти робила все навпаки,

і слухала вночі голоси,

й брали цукор із твоєї руки

трамваї, ніби домашні пси.

«Доки минала і ця весна…»

   Ілюстрація: Марія Гермашева

ГОЛОС — 141

…ти просто ще один голос в її житті:

можливо, найбільш різкий, можливо, найбільш виразний.

Можливо, вона ставиться до нього, як до свого.

Можливо, вона взагалі не вирізняє його.

Тим більше не зрозуміло, що вас тримає разом.

«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»

МОВА — 43

Мова зникає тоді, коли нею не говорять про любов 

«Як ми будували свої доми»

У підсумку

Найчастіші:

МІСТО — 215

ЖИТТЯ — 213

СМЕРТЬ — 198

ПАМ’ЯТЬ і її дієслова — 152

ГОЛОС — 141

У результаті: найчастіше трапляються міста, життя більше, ніж смерті, а голос і пам’ять у середньому з’являються майже в кожному третьому вірші.  Коли ж ми запитуємо, чому у віршах так багато води — рік і риб, Сергій Жадан відповідає: «В якомусь іншому — кращому — житті я мав би жити у портовому місті. Мені здається, письменник, що живе у місті без порту, немає в літературі жодних шансів».


ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ № 4 “Давня Індія та Китай”

 https://docs.google.com/document/d/11Tcmf4JDCt6WhNR13Qj2zg2plCLbLS3bzjjoCzJmwO0/edit?usp=sharing