У кінці серпня у Сергія Жадана вийшла нова поетична збірка — «Тамплієри». У віршах трапляються вже знайомі святі, там багато любові й пам’яті, риб і птахів. Сам автор не боїться повторюватися і говорить про це так: «Повтори зумовлені особливостями авторського творчого методу. В цьому житті мене цікавить не так багато речей. За великим рахунком останні двадцять років я пишу про дерево, що росте у мене за вікном». Ось які слова найчастіше трапляються у його віршах і скільки разів.
Ілюстрація: Марія Гермашева
ЖИТТЯ — 213
Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя
«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»
ЛЮБОВ — 117
Нам з тобою не лишилося нічого.
Крім любові, звісно.
Крім любові.
«Сніг заносить залізничні перегони»
СМЕРТЬ — 198
Смерть твоя — невелика втрата,
просто змінюється оператор,
й повільно зникають вхідні дзвінки.
«Він був листоношею в Амстердамі»
Ілюстрація: Марія Гермашева
ВІРА — 40
Тому, хто боїться — потрібна віра
Тому, хто любить — достатньо пам'яті
«літо лишило тобі високу пшеницю»
ПАМ’ЯТЬ (і похідні дієслова) — 152
два-три роки золотого підліткового завмирання
в серпневій траві, розтрачування монет на різну
отруту і все — пам'ять заповнює те місце в тобі,
де знаходилась ніжність.
«Паприка»
ВІЙНА — 26
Війна мене навчила не говорити про втрати.
З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.
«Я знав священика, який був у полоні»
БАТЬКІВЩИНА/ВІТЧИЗНА — 33
Батьківщина — це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.
«Як ми будували свої доми?»
Ілюстрація: Марія Гермашева
МІСТО — 215
Ми говоримо про міста, у яких ми жили
і які відходили в ніч, мов кораблі в зимове море,
про міста, які раптом утратили
здатність опиратись.
«Камені»
РІКА — 100
Ріки — це назви, солодка вохра фонетики, яка
налипає зі слиною до язика…
«Колаборанти»
ДЕРЕВО — 83
…а дерева взимку,
як жінки після розлучення, —
тепле коріння переплітається
з холодним корінням,
тягнеться в темряву,
потребує світла.
«Найкраще, що було цієї зими»
СНІГ — 108
...сніг входить до міста так, як під шкіру входить любов.
Глибоко.
До крові.
До сухожиль.
«і вже коли ти спиш, починається сніг»
Ілюстрація: Марія Гермашева
РИБА — 79
… і риби на пательні лежать ніби
коханці на розпеченому серпневому ліжку…
«Музика для товстих»
ПТАХ — 93
Сполохані вітром птахи,
заспокоївшись, займають свої місця
в проміжках поміж ударами її серця…
«Польський рок»
ПЕС — 30
… і ти робила все навпаки,
і слухала вночі голоси,
й брали цукор із твоєї руки
трамваї, ніби домашні пси.
«Доки минала і ця весна…»
Ілюстрація: Марія Гермашева
ГОЛОС — 141
…ти просто ще один голос в її житті:
можливо, найбільш різкий, можливо, найбільш виразний.
Можливо, вона ставиться до нього, як до свого.
Можливо, вона взагалі не вирізняє його.
Тим більше не зрозуміло, що вас тримає разом.
«Слова, якими можна все пояснити, завжди прості»
МОВА — 43
Мова зникає тоді, коли нею не говорять про любов
«Як ми будували свої доми»
У підсумку
Найчастіші:
МІСТО — 215
ЖИТТЯ — 213
СМЕРТЬ — 198
ПАМ’ЯТЬ і її дієслова — 152
ГОЛОС — 141
У результаті: найчастіше трапляються міста, життя більше, ніж смерті, а голос і пам’ять у середньому з’являються майже в кожному третьому вірші. Коли ж ми запитуємо, чому у віршах так багато води — рік і риб, Сергій Жадан відповідає: «В якомусь іншому — кращому — житті я мав би жити у портовому місті. Мені здається, письменник, що живе у місті без порту, немає в літературі жодних шансів».