Календарно-тематичне планування 11 клас історія України (1945-2019)

Погоджено                                                                                 Затверджено

Керівник ШМО                                                Директор школи

            В.В. Зарва                                                                  О.І. Картава

Укладач: Борсук К.І.

вчитель історії

Липівська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Календарно-тематичне планування

11 клас історія України  (1945-2019)      (105 години;  3  години на тиждень)

Складено згідно з навчальною програмою, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України

 від 21.02. 2019 № 236

Дата	№ уроку по темі	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Нумерація
	1 2 3 4	ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність. Друга світова війна в історичній пам яті. Періодизація історії України другої половини ХХ- початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2019  рр.	Знати: -зміст понять: злочини проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять; - основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ- початку ХХІ ст. Розуміти: - як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей; - масштаби людських та матеріальних втрат України в 1914-1945 рр. Уміти:  - застосовувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства; - визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	Тема 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД Україна в системі міжнародних відносин. Україна — співзасновниця ООН. Участь України в міжнародних організаціях.  Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації (1944—1946 рр.). Операції «Вісла». Обмін територіями 1951 року. Передання Кримської області до складу УРСР. Економічна ситуація в  УРСР. Становище сільського господарства. Масовий штучний  голод 1946—1947 р. Відбудова промисловості. Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.  Радянізація   західноукраїнських  областей УРСР. Національно- визвольний рух у 1944—1950-х рр . на території України. «Велика блокада»  проти УПА. Ліквідація греко-католицької церкви в УРСР. Операція «Захід». Українці в повстаннях у таборах ГУТАБу  (ГУЛАГу). Практичне заняття.  Повсякденне життя повоєнних років.  Особливості розвитку культури. Освіта та наука.	Знати: - зміст понять: відбудова,  репатріанти, спецпоселення,  «український буржуазний націоналізм»,  космополітизм, «лисенківщина», «ждановщина», депортація, обмін населенням, етнічна чистка, операція «Вісла», операція «Захід». - основні методи радянізації західних областей УРСР та боротьби з активістами ОУН та вояками УПА. Розуміти:  - особливості відбудови промисловості та сільського господарства; - штучний характер масового голоду 1946-1947 рр. - сутність повоєнних депортацій як військово-політичних акцій комуністичної влади та її злочинів проти українців; - мотиви тривалого опору УПА та національного підпілля в різних регіонах УРСР; - протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя. Уміти: - встановлювати послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням. Посилення радянізації та репресії у західних областях , український визвольний рух 1944-1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й «чистки»; - визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; входження Кримської області до УРСР, ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР; – показувати на  карті  зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР; місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України; – висловлювати  аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;  – виявляти  особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;  – визначити  суперечності розвитку культури; – характеризувати науковий/творчий доробок Ніла Хасевича, Катерини Білокур, Тетяни Яблонської,  Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва,  Олександра Палладіна, Володимира Філатова, діяльність Романа Шухевича, Йосипа Сліпого.
	13 14	Урок узагальнення. Тематичний контроль
	1 2 3 4 5 6 7 8 8 10 11 12 13 14	ТЕМА 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ  Внутрішньополітична ситуація. XX з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних  репресій. Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГу). Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства. Зміни соціальної політики. Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді. «Сучасник». Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.  Практичне заняття. Феномен українського шістдесятництва. Зміни в освіті. Зросійщення (росіянізація, русифікація). Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія.   Повсякденне життя.	Знати: – зміст поняття: десталінізація, культ особи, «»відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти,  раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс,  зросійщення (росіянізація, русифікація); - суть хрущовських надпрограм; -прояви дисидентського руху. Розуміти: – основні  протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;  - сутність політики СРСР  спрямованої на зросійщення України; – особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги; – – зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі. Уміти: – встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя,  модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;  – використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики; – визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;  – обстоювати свої судження щодо  розвитку культури у період «відлиги» та зародження дисидентського руху й шістдесятництва; – охарактеризувати  науковий/ творчий доробок  Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненко, Ліни Костенко; діяльність  Левка Лук’яненка, Алли Горської,  Івана Світличного.
	15 16	Урок узагальнення. Тематичний контроль
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14	Тема 3. УКРАЇНА У ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ  КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ  Зміни в системі влади.  Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні. Арешти творчої інтелігенції.  Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Активізація дисидентського  руху: течії, форми і методи боротьби. Самвидав. “Український вісник”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.  Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ).  Практичне заняття. Український самвидав: теми, ідеї, автори. Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину. Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал Продовольчої програми. Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення. Особливості  розвитку  культури. Освіта й  наука. Українське поетичне кіно.	Знати: – зміст понять: «застій», дефіцит, розвинений соціалізм, командно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, депопуляція;  - напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями. Розуміти: – взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;  – мотиви  активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ,  – протиріччя розвитку культури Уміти: – встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання діяльності різних течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя; – використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя  у  період загострення кризи радянської системи; – визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР; – порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;  – оцінити мету і завдання  правозахисного руху, його здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР; – виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва; – охарактеризувати протиріччя  політичної  діяльність Петра Шелеста та  Володимира Щербицького,  науковий/ творчий наробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макухи,  Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса,  Олеся Гончара.
	15 16	Урок узагальнення. Тематичний контроль
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19	Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ  Україна в умовах перебудови  в СРСР. Міжнародна ситуація. Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр. Українська діаспора та її внесок у відродження України. Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль. Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення. Чорнобильська катастрофа. Практичне заняття. “За живе…” Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії.  Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний Рух України за перебудову. Перші вільні  вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки. Особливості розвитку культури. Відродження релігійного та церковного життя. Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.  Перетворення Кримської області в  Автономну Республіку  Крим. Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР. Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.  Роль України в розпаді  СРСР. Міжнародне визнання.	Знати: – зміст поняття:  перебудова, гласність, плюралізм, прискорення,  інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;  Розуміти: – передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;  – тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;  – значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму  1 грудня як акт підтримки  населенням України  державної незалежності. Уміти: – встановлювати  хронологічність і синхронність подій періоду перебудови;  – використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій;  – виявляти  послідовність і суперечливість змін у політичному житті України; – висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.; – пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку; – характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола., Ігоря Юхновського.
	20 21	Урок узагальнення. Тематичний  контроль.
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи.  Прийняття Конституції України 1996 р. Практичне заняття. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми Формування ринкової економіки. Запровадження гривні. Зміни в сільському господарстві. Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення.  Демографічна ситуація. Етносоціальна структура. Протидія сепаратизму. Повернення кримських татар на історичну  Батьківщину. Відносини України з ЕЄ, НАТО,США та Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП).Тузлівська криза. Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа. Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр. Конституційні зміни, соціально-політичне життя України в 2010-2013 рр. Харківські угоди 2010 р.	Знати: – зміст поняття: «партія влади», тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, «олігархічна система», євроінтеграція, приватизація, виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум,  Помаранчева революція;  – основні державотворчі події України в 1991-  2013  рр.; Розуміти: – історичне  значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, будапештського меморандуму; – природу походження та значення Помаранчевої революції. Уміти: – встановлювати  хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають процеси  державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи; – використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій; – визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999–2004, 2005-2009, 2009-2013 рр.; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів; – висловлювати  аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні; формуванню олігархічної системи в Україні; – характеризувати діяльність Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.
	13 14	Урок узагальнення. Тематичний контроль.
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1 2 3 4 5 6 7	Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ  Загострення дискусії навколо геополітичного вибору України Євромайдан. Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Росією  Криму. Збройна агресія Росії на Сході України. АТО. Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС. Відновлення владної вертикалі в ході президентських та парламентських виборів 2014 рр. Соціально-економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною та ЄС.  Безвізовий режим для   громадян України в країни  ЄС. Релігійне життя. Створення Православної церкви. Надання Томосу. Особливості розвитку культури. Реформи в освіті.  Тенденції в розвитку науки.  Українці у світі. Зв’язки з українською діаспорою. Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни». Узагальнення. Тематичний контроль. Підсумковий урок. ПІДГОТОВКА до ЗНО ПОВТОРЕННЯ Розв’язування тестових завдань	Знати: – зміст понять:  економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція Об’єднаних сил (ООС), добробат, “кіборги”«гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос; – домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014-2019 рр.; - зміст документів  України, Європейського Союзу, ООН, США про визнання Росії агресором; Розуміти: – особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття; – природу походження  та значення Євромайдану і Революції Гідності; – необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії; – територіальну цілісність України і недоторканність державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності; – чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні; – важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.  Уміти: – встановити хронологію подій в 2014-2019 рр.; – використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події  в Україні впродовж 2014-2019 рр; - визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014-2019  рр.; - характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиріччя; - обґрунтовувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України; – аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.; – визначити передумови, причини, ознаки та наслідки агресії Росії проти України; – обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури; – прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища; – характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.