Археологічні дослідження у Львові: що знайшли ?
У 2018 році археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України проводили низку досліджень та археологічний нагляд у Львові. Пропонуємо читачам ознайомитись із підсумками археологічного сезону у Львові.
Дослідження на місці будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні у Львові
У 2018 році археологи РАС завершили дослідження на ділянці, де споруджують Меморіал Небесної сотні у Львові. Попередні обстеження провели ще 2016 року. Тоді, зокрема, на верхній терасі, вдалось віднайти поховання XVІІІ ст.
Цьогорічні дослідження було зосереджено у місці будівництва стели на нижній терасі. Археологи зафіксували сліди терасування схилу першої половини ХІХ ст, яке значною мірою відрізнялося від сучасного рельєфу ділянки. Також вдалося виявити залишки викладених з каменю підпірних стінок двох терас. А під час нагляду за будівельними роботами - яму з рештками шести осіб, ймовірно, давнішими за XIX ст.
Дослідження на території парку Високий Замок
Восени на території пам’ятки археології національного значення археологи РАС зафіксували незаконні земляні роботи. Під час проведення консервації та реставрації руїн Високого замку міська влада та виконавець робіт не забезпечили проведення комплексних наукових досліджень. Після довгих і складних переговорів археологи отримали можливість провести роботи в часі реалізації проекту.
Під час короткотермінових розкопок науковці виявили фрагменти кераміки ХІІІ ст. - часів заснування Львова, задокументували залишки давніх культурних нашарувань і простежили засипку з каміння для укріплення схилу. Нова інформація, отримана під час розкопок, після опрацювання, допоможе більше дізнатись про одну з найдавніших частин Львова.
Дослідження на території Собору Святого Юра
Цьогоріч науковцям випав шанс попрацювати на одній з найдавніших святинь Львова, на території, що є частиною пам’ятки ЮНЕСКО, - церкві Св. Юра. Дослідження провели в рамках реставрації собору. Очікуваною знахідкою було виявлення окремих поховань з північного боку храму, де колись існував цвинтар.
Водночас археологи сподіваються, що під час робіт натрапили і на сенсацію - фрагмент фундаменту, який, найімовірніше, є давніший за час будівництва нинішньої церкви. За попередніми припущеннями науковців, йдеться про фундаменти церкви, яка була попередницею собору і датується XIV—XV ст. Для підтвердження цього факту експерти відібрали низку проб, які зараз опрацьовують фахівці в Києві.
Археологічні розкопки на території будівництва торгово-розважального центру на вул. Весела 5
У 2018 році археологи РАС завершили розкопки на вул. Весела, 5, де триває будівництво готелю. Ділянка розташована на давніх теренах долокаційного Львова, у середньовіччі – Краківського передмістя, а у Новий час – Жовківської дільниці. З середини XVIII ст. ця територія звана “Кракідали” впродовж майже двохсот років була місцем компактного проживання євреїв.
Цьогорічні дослідження стали продовженням робіт 2014-2015 рр. Найцікавішою знахідкою 2018 року є залишки заглибленої споруди квадратної форми, яка датується ХІІІ ст. У попередні роки науковці виявили на ділянці сліди заселення цієї території протягом тисячоліть. Зокрема, зафіксовано матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів: ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу.
Археологічні розкопки на ділянці, відведеній під будівництво готелю на вул. Федорова, 23 та 28
2018 року РАС завершила проект на вулиці Федорова у Львові. За своїми обсягами та науковими результатами це одне з наймасштабніших досліджень у Львові за часи Незалежності. Розкопки на майбутньому місці будівництва готелю розпочались у 2008 та тривали до 2011 року. Після багаторічної перерви, лише у 2018 році, археологам вдалось їх завершити: вони дослідили ще одну невелику ділянку, а також опрацювали результати досліджень попередніх років.
Завдяки цим розкопкам науковцям вдалось отримати великий масив даних про забудову давнього середмістя Львова впродовж XIV-XХ століть. Особливо цінними стали дослідження не лише залишків нині неіснуючих будинків, але, передусім, їхніх внутрішніх дворів. Саме тут найкраще збереглись давні культурні нашарування та об’єкти, які існували до будівництва кам’яниць. Під час розкопок виявлено багато дерев’яних об’єктів, зокрема, близько 20 дерев'яних водозбірників різної конструкції та типів, які датуються від XIV ст. до XІХ ст.
На двох ділянках по обидва боки вул. Федорова знайдено кілька тисяч артефактів, які датуються від XІІ до кінця XІX ст. Науковці зібрали колекцію з тисяч фрагментів та уламків кераміки, сотень виробів зі шкіри, металу та дерева, чималу нумізматичну колекцію.
Археологічний нагляд при капітальному ремонті вулиць Просвіти та вул. Замарстинівської
Обидві львівські вулиці, на яких цьогоріч проводили археологічний нагляд при капітальному ремонті, розташовані поблизу центральної частини міста. Вулиця Просвіти належить до території, з якої починався відлік міських землеволодінь – так званих ланів, що були надані місту 1356 року. Вулиця Замарстинівська розташована в одній з найдавніших частин міста, звідки починалось заселення Львова.
Під час нагляду на вул. Просвіти виявлено залишки старого кам’яного склепінчастого колектора ХІХ ст., що пересікав вулицю в нижній її частині. На вул. Замарстинівській будівельні роботи, і відповідно археологічний нагляд, триватимуть до кінця 2019 року.
Археологічні розкопки на вул. Лемківській, 9
Серед місць, які цього року досліджували археологи у Львові була і ділянка на вул. Лемківська 9. Протягом століть вона була мало заселеною, про що свідчать давні карти та незначна кількість типових знахідок кін. ХVII-XVIII ст.
Під час розкопок виявили залишки фундаментів будівель XVIII - ХХ ст. Історичні відомості та геологічні дані вказують на розташування, ближче середини досліджуваної ділянки, ставу глибиною до шести метрів. За попередніми припущеннями, він міг мати відношення до двох водяних млинів, які збудували неподалік сучасної вул. Хімічної орієнтовно у XVII.
Дослідження перед будівництвом торгового центру на Замарстинівській, 40
Ділянку на вул. Замарстинівській, 40 у Львові відводять під будівництво та обслуговування торгово-офісно-житлового комплексу. Цю частину Львова історики відносять до найстаріших районів міста. Ділянка розташована в межах давнього Краківського передмістя середньовічного Львова. Однак під час проведення досліджень археологи не знайшли слідів давнього заселення саме цієї ділянки. Більшість виявлених знахідок - уламки кераміки, які датуються кінцем ХІХ ст. – першою половиною ХХ ст. Лише уламок кахлі з рослинним орнаментом можна продатувати XVІ ст.
Дослідження перед будівництвом храму Пресвятої Богородиці Скоропослушниці на вул. К. Левицького
Ділянка, яку довелось дослідити археологам, розташована у парковій зоні та в межах історичного ареалу Львова. Відомо, що від першої половини XVII ст. вона залишалась незабудованою.
У XVII ст. та до середини XVIII ст. – відносно високий пагорб між існуючими вулицями К. Левицького та Пекарською слугував земляними фортифікаціями зовнішньої лінії оборони Львова (так звана лінія Фрідріха Гетканта). Дослідження встановили, що нині стан збереження цих земляних укріплень на ділянці, яку відвели під забудову, є незадовільним. Очевидно, через значні земляні роботи другої половини ХІХ ст.
За матеріалами НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України наданими для АІА «Гал-інфо».
Немає коментарів:
Дописати коментар