На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна віком близько 2500 рокі

 

На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна віком близько 2500 років

Українські науковці отримали можливість дізнатися більше про походження скіфських племен за допомогою генетичної експертизи

У Запоріжжі на острові Хортиця археологи знайшли стародавнє поховання скіфського воєначальника, похованого понад 2,5 тис. років тому, повідомили археологи.

Як розповів генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко в коментарі агенції «Інтерфакс-Україна», поховання іменитого скіфського воїна місцеві археологи знайшли на Хортиці поруч із автомагістраллю. За його словами, поховання датовано четвертим століттям до нашої ери.

Остапенко також розповів, що особливості ґрунту Хортиці дозволили останкам стародавнього воїна добре зберегтися. Завдяки цьому в українських вчених з'явилася унікальна можливість створити реконструкцію зовнішності скіфа, а також провести генетичну експертизу, яка дозволить дізнатися більше про походження скіфських племен і встановити їхні родинні зв'язки з сучасними українцями й іншими народами.

Також гендиректор Національного заповідника «Хортиця» зазначив, що скіфські племена жили на території України близько півтисячі років – з 7-го до 2-го ст. до нашої ери. Одне з поселень розташовувалося на Хортиці, де контролювало стратегічну переправу через дніпровські пороги.

«Жили в поселеннях і контролювали ці переправи, які були потрібні древнім кочівникам скіфам, котрі переміщались від степів Алтаю до території сучасної Угорщини, а також іншим племенам. Південь сучасної України – від Дону до Дунаю був територією так званої Великої Скіфії», – зазначив Остапенко .

Як розповів археолог Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Никоненко, який знайшов це поховання, скіфський воїн був богатирем для свого часу – його зріст понад 180 см, а вік – близько 40 років. Рука воїна лежить на сагайдаку, наповненому бронзовими стрілами.

Речі, виявлені поруч з його останками, а також величезні камені, якими було обкладено поховання, кажуть про те, що родичі поховали його з військовими почестями.

«Судячи з витрат на це поховання, глибина катакомби, потім камінь – його потрібно було нести сюди з берега Дніпра. А камені вагою до 200 кілограмів. Щоб побудувати таке поховання люди дуже старалися. Це говорить про те, що воїн був не рядовим», – зазначив Никоненко.

«Цікавим є те, що над цим похованням, в давнину, нашими пращурами було влаштовано кромлех – коло із гранітних каменів – символ сонця, який відомий в культурах багатьох давніх народів», – йдеться у повідомленні на сайті заповідника, оприлюдненому в суботу, 14 листопада.

У ньому також зазначається, що 20 років тому на цьому місці вже знаходили цікаві скіфські поховання і жертовники, в яких виявили предмети побуту, античний посуд, прикраси і навіть бронзове дзеркало скіфських модниць.

«Подібні знахідки на Хортиці свідчать про те, що острів був важливим скіфським місцем, де розташовувалось городище, повз яке проходили переправи і місце торгівлі із грецькими купцями», – наголосили в заповіднику.

 

Учителям поки не треба мати 150 годин підвищення кваліфікації

Станом на 2020 рік будь-яка вимога щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації педагогічного працівника в обсязі не менше ніж 150 годин, є безпідставною.

Про це йдеться в листі Державної служби якості освіти у відповідь на запит народного депутата від фракції «Слуга народу» Романа Грищука.

У Держслужбі якості освіти повідомляють, що відповідно до закону «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п'яти років не може бути меншою за 150 годин.

При цьому, законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року.

У Держслужбі якості освіти наголошують, що це питання має вирішуватися педагогічними працівниками з урахуванням багатьох чинників, обставин і можливостей, у тому числі фінансових, а також узгоджуватися на педагогічній раді закладу освіти.

Підвищення кваліфікації керівників закладів освіти ґрунтується на тих же засадах, що і підвищення кваліфікації інших педагогічних працівників, але є особливість, пов'язана з їхніми управлінськими повноваженнями. Зокрема, керівник зобов'язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин. Ці 90 годин мають бути включені до загального обсягу підвищення кваліфікації (не менше 150 годин) впродовж 5 років.

Також у Державній службі якості освіти повідомили, що обов’язок педагогічних працівників щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність з'явився з 28 вересня 2017 року.

«З огляду на зазначене, до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження конкретного обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації)», - зазначили в Державній службі якості освіти

День пам'яті жертв Голодомору 2020

 

День пам'яті жертв Голодомору 2020

... історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.

***
...Щоб у ранки і теплі, й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою захисти.

***
...Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!

Історія Дня пам'яті жертв Голодомору

              День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року. 

Голодомор 1930-1933 років

                На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.

Презентація "Давня Індія"

https://docs.google.com/presentation/d/1u5CgYI6BrEYhtsSu24YnI6W0w2gj1AaMoCOyzLZ8HMw/edit?usp=sharing 

 

Оцінювати процес навчання, а не результат – ключовий принцип НУШ

Оцінювати процес навчання, а не його результати – один із ключових принципів Нової української школи. Як це працює на практиці, розповідаємо в новій статті проєкту «Дружня школа».

Традиційні оцінки для першачків тепер у минулому. Тепер учителі мають можливість не просто оцінити знання учнів чи кількість помилок у їхніх роботах, а й відзначити те, наскільки активно діти працювали на уроці, чи були допитливими, чи добре співпрацювали з однокласниками.

Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання передбачають спостереження за навчальним прогресом учнів, відстеження їхнього особистісного розвитку й набуття ними відповідних компетентностей, обговорення навчального поступу з батьками, поточний і підсумковий контроль знань. Така організація оцінювання враховує індивідуальні особливості розвитку кожного учня й дозволяє їм рухатися у своєму темпі.

Усю інформацію вчитель фіксує у Свідоцтві досягнень, яке передає батькам. Свідоцтво дає можливість оцінити загальні навички школярів, як-от: інтерес до навчання, зосередженість, самостійність, уміння поводитися та працювати в команді. Крім цього, воно дає широку характеристику досягнень учнів за кожним із предметів, відзначаючи їхні вміння. А оскільки Нова українська школа передбачає партнерські стосунки між педагогами та батьками, у свідоцтві вчителі вказують свої рекомендації, а батьки — побажання.

На практиці звикнути до нової системи оцінювання було досить непросто, каже вчителька початкових класів київського Навчально-виховного комплексу «Щастя» Олена Анцибор. Своїм досвідом вона поділилася з журналісткою проєкту «Дружня школа».

«Хоча оцінювання в початковій школі нині вербальне, нам все одно потрібно розуміти рівень знань учнів», – підкреслює вчителька.

Цього року зі своїми другокласниками Олена Анцибор почала практикувати самооцінювання. Після кожної роботи учні креслять невеликий відрізок, ділять його на чотири частини і підписують букви, що означають рівень виконання завдання: низький, середній, достатній, високий. Оцінюючи свою роботу, діти малюють відповідний смайлик (зазвичай це «добре»). А потім, під час перевірки, уже вчителька ставить власну букву і власний смайлик. Якщо робота виконана на низький чи середній рівень, педагог просто пише, що перевірила її – і діти розуміють, що саме вона мала на увазі, стараються працювати краще.

Олена Анцибор переконана: «Ми маємо заохочувати школярів і стимулювати їх до навчання, акцентувати увагу на всебічному розвитку дитини. У моєму класі учні завжди аплодують досягненням інших: я навчаю їх радіти успіхам однокласників».

Непросто адаптуватися до змін і батькам, шкільне життя яких проходило за зовсім інших умов. Син спеціалістки з контекстної реклами Олени Тулюлюк Микола – третьокласник однієї з київських шкіл. Як і всі інші батьки, про його успіхи Олена дізнається зі Свідоцтва досягнень, та все одно непокоїться.

«Як мама школяра, я хочу розуміти рівень знань свого сина. Оцінка – це певний індикатор. І якщо вона погана, ти розумієш проблему і починаєш її вирішувати: повторюєш з дитиною матеріал, спілкуєшся з учителем тощо. Знаючи особливості характеру сина, я розумію: оцінки (або певна шкала успішності) стимулювали б його продовжувати роботу. Звичайно, такий підхід розділяють не всі батьки, адже діти дуже індивідуальні», – переконана мама третьокласника. 

Олена Тупюлюк може порівняти ефективність системи оцінювання в молодшій та базовій школі. Її старша донька зараз навчається в п'ятому класі й поглиблено вивчає математику. 

«Вона має хороші результати, але буває таке, що, пропустивши тему, не розуміє матеріал, втрачає інтерес – і це одразу видно по її оцінках. Тоді ми разом з нею працюємо над уроками, аби вона могла засвоїти пропущене. А от у ситуації з сином, на жаль, мені не завжди ясно, чи дійсно все добре, чи все ж таки він потребує додаткової допомоги — і якщо так, то з якої теми», – розповідає Олена.

Оновлене оцінювання Нової української школи має на меті розкрити потенціал кожної дитини, підтримати та надихнути її до навчання. На думку фахівців, такий бекграунд дозволить учням отримати позитивні враження від навчання та сформувати необхідні компетенції.  

Ярослава Кобинець, журналістка проєкту «Дружня школа» 

 

Яку максимальну кількість предметів може обрати особа для проходження ЗНО?

Яку кількість предметів можна обрати для проходження ЗНО?

У 2021 році кожен учасник зовнішнього оцінювання може обрати для проходження тестування не більше ніж п'ять навчальних предметів.

Випускникам шкіл та учням (студентам) закладів професійно-технічної та вищої освіти, які у 2021 році здобувають повну загальну середню освіту, результати зовнішнього незалежного оцінювання із чотирьох навчальних предметів, вибраних під час реєстрації, буде зараховано як оцінки за державну підсумкову атестацію.

Першим обов'язковим тестом є українська мова (усі завдання сертифікаційної роботи) або українська мова і література (як оцінка ДПА зараховується частина тесту з української мови).

Другим обов'язковим предметом є математика (рівень стандарту або профільний залежно від рівня, на якому вивчався предмет).

Третій предмет для складання ДПА пропонується на вибір: тест з історії України (частина тесту «Період XX – початок XXI століття») або іноземної мови (рівень стандарту або профільний залежно від рівня, на якому вивчався предмет).

Четвертий предмет для складання ДПА випускники школи вибирають самостійно з такого переліку: історія України, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

Випускники шкіл 2021 року також можуть вибрати додатково п'ятий предмет для складання зовнішнього незалежного оцінювання з переліку предметів ЗНО.

Випускники шкіл минулих років можуть обрати від 1 до 5 предметів для складання зовнішнього незалежного оцінювання на свій вибір.

Для вступу до закладу вищої освіти на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра абітурієнт має подати до закладу вищої освіти сертифікати ЗНО з трьох конкурсних предметів (або двох конкурсних предметів на спеціальності, для вступу на які необхідно пройти творчий конкурс).

Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені Умовами прийому до закладів вищої освіти у 2021 році, залежно від спеціальності, обраної абітурієнтом. Перелік сертифікатів, необхідних для вступу на певну спеціальність, можна знайти за посиланням.

 

У Міністерстві освіти і науки назвали основні пріоритети роботи в умовах діджиталізації

МОН планує зменшити бюрократичний тиск на освітян

Міністерство освіти і науки має намір зменшити бюрократичне навантаження на науково-педагогічних та педагогічних працівників.

Про це під час Міжнародної конференції, присвяченій забезпеченню освітнього процесу в умовах діджиталізації, заявив заступник міністра освіти Артур Селецький.

Окрім того, він наголосив, що першочерговими цілями Міністерства освіти є тотальне переведення документообігу з паперового формату в цифровий, а також забезпечення доступу до якісного освітнього контенту здобувачів освіти шляхом створення бази електронних навчальних матеріалів.

«Цифрова грамотність – це відсутність страху перед технологіями і обізнаність у тому, як з ними ефективно працювати. Опанування педагогами таких навичок – це одна з моїх цілей на посаді заступника міністра з питань цифрової трансформації», – наголосив Селецький